514
Навіть добре вирощена морква може швидко втратити соковитість, якщо після збирання її неправильно підготувати до зими. Найчастіші проблеми — в’янення, гниль і пліснява — пов’язані не стільки із сортом, скільки з температурою, вологістю, вентиляцією та якістю самих коренеплодів. Тому перед закладанням урожаю важливо ретельно перебрати моркву і не змішувати здорові овочі з пошкодженими.
Підготовка вирішує половину справи
На тривале зберігання залишають визрілі, щільні коренеплоди без тріщин, вм’ятин та ознак гнилі. Землю з них обережно очищають, але мити моркву перед закладанням не потрібно. Бадилля зрізають, залишаючи невеликий хвостик: так зелень не продовжуватиме витягувати вологу з коренеплоду.
Один із традиційних способів — зберігання у сухому чистому піску. Моркву укладають шарами так, щоб коренеплоди не торкалися один одного, і пересипають піском. За схожим принципом використовують суху тирсу, зокрема хвойну. Головне — не створити надлишкової вологості, оскільки сире середовище швидко провокує плісняву.
Що робити, якщо немає льоху
На утепленому балконі ящики з піском або тирсою ставлять подалі від джерел тепла, а під час сильних морозів додатково захищають від промерзання, не перекриваючи доступ повітря. Невелику кількість моркви можна тримати у холодильнику у відсіку для овочів, попередньо добре просушивши.
Не варто ставити запаси біля батарей, під прямим сонцем або в герметичні ємності без вентиляції. Також небажане сусідство з яблуками та іншими плодами, що активно виділяють етилен: він може прискорювати старіння і псування овочів.
