Звичайна компостна купа може дозрівати багато місяців, однак правильно підготовлену органіку можна переробити значно швидше. Для цього важливо не просто скласти в одному місці листя, траву та кухонні рештки, а створити умови, в яких мікроорганізми отримуватимуть достатньо вологи, кисню та поживного матеріалу.

Баланс зелених і сухих компонентів
Основою швидкого компостування є поєднання «зелених» азотовмісних компонентів — свіжої трави, зелених рослинних решток, частини кухонних відходів — із «коричневими», багатими на вуглець: сухим листям, соломою, дрібною корою або подрібненим картоном без зайвих покриттів. Якщо купа складається лише зі свіжої трави, вона може ущільнитися й почати неприємно пахнути, а надлишок сухої маси, навпаки, сильно сповільнює розкладання.
Великі рослинні рештки доцільно подрібнювати. Чим менший розмір частинок, тим більша площа контакту з мікроорганізмами і тим швидше відбувається переробка. При цьому не варто перетворювати масу на щільну кашу — усередині має залишатися простір для повітря.
Волога, повітря та активатори
Компост повинен бути вологим, але не мокрим. Пересохла купа майже зупиняє роботу мікроорганізмів, а надлишок води витісняє кисень і переводить процес у небажане анаеробне гниття. Тому в суху погоду масу зволожують, а під час затяжних дощів захищають від надмірного намокання.
Для пришвидшення процесу купу періодично перемішують, насичуючи її киснем. Як природний «стартер» можна додати трохи зрілого компосту або садової землі з активною мікрофлорою. Існують і готові біологічні активатори, однак навіть без них правильний баланс матеріалів, вологості та повітря здатен значно скоротити строк дозрівання.
https://agroweek.com/agrotehnologiyi/yak-prygotuvaty-kompost-kilka-misyatsiv/

552