825
Зі зниженням температури компостна купа працює повільніше, але це не означає, що взимку до неї не можна додавати органічні рештки. Бактерії, гриби та інші організми, які розкладають матеріал, потребують тепла, тому холод сповільнює їхню активність. Завдання садівника полягає не в тому, щоб підтримувати літню швидкість компостування, а в тому, щоб не перетворити купу на мокру холодну масу без доступу повітря.
Найкраще місце для компостера взимку — захищена ділянка, де є хоча б трохи сонця і менше холодного вітру. Контейнер із кришкою має перевагу, оскільки сильні зимові дощі не перезволожують його вміст. Відкрита купа потребує додаткового захисту: її можна накрити картоном або водостійким матеріалом зверху, а боки утеплити тюками соломи чи мішками із сухим листям.
Взимку особливо важливе співвідношення сухих і зелених матеріалів
У компості повинні бути і «коричневі» вуглецеві матеріали — сухе листя, картон, подрібнені гілочки, папір без глянцевого покриття, — і «зелені» азотовмісні компоненти: кухонні овочеві рештки, свіжа зелень або скошена трава. Як практичний орієнтир можна прагнути приблизно рівних частин обох груп за об’ємом, але точний баланс залежить від вологості та структури матеріалу.
Взимку зелені кухонні рештки часто накопичуються швидше, ніж сухий матеріал, тому корисно ще восени відкласти запас подрібненого листя або картону. Якщо купа стала мокрою, важкою і має неприємний запах, до неї додають більше сухого компоненту. Якщо все навпаки — матеріал сухий і майже не змінюється, його можна трохи зволожити.
Перемішувати компост у холодний сезон потрібно рідше, ніж улітку. Часте перевертання випускає накопичене тепло й може ще сильніше сповільнити процес. Якщо всередині є активний теплий центр, його краще зайвий раз не руйнувати. Компостний термометр допомагає оцінити активність, але взимку температура природно буде нижчою, ніж у теплий сезон.
Листя краще частково компостувати окремо
Велика кількість свіжого опалого листя може перевантажити звичайний компостер вуглецем і сповільнити розкладання. Тому значну частину листя зручно складати окремо у мішки з отворами або сітчастий контейнер для листового перегною. Невеликий запас листя при цьому залишають біля компостера й додають узимку разом із кухонними відходами, щоб підтримувати баланс.
Для маленького саду альтернативою може бути вермикомпостер із черв’яками. У сильний мороз його краще перенести у сарай, гараж або інше захищене місце, оскільки активність черв’яків при низьких температурах різко падає. Годувати їх взимку потрібно менше, ніж улітку, і не накопичувати в контейнері надлишок дуже вологої їжі.
Головна зимова стратегія — різати органічні рештки на менші шматки, підтримувати помірну вологість, не заливати купу дощовою водою й зберігати якомога більше внутрішнього тепла. Навесні процес природно прискориться, а все, що накопичилося за холодні місяці, почне розкладатися значно активніше. Якщо купа взимку майже не змінюється, це не означає, що її зіпсовано: зазвичай достатньо дочекатися потепління, відновити правильний баланс матеріалів і дати мікроорганізмам знову активізуватися.
https://www.rhs.org.uk/advice/grow-your-own/features/composting-through-the-winter
