2840
Міжнародна команда дослідників створила цифрову реконструкцію обличчя одного з найдавніших відомих представників Homo sapiens. Основою стала скам’янілість із марокканського Джебель-Ірхуда, вік якої оцінюють приблизно у 315 тисяч років. Це місце стало одним із найважливіших для сучасної антропології, оскільки саме його знахідки суттєво відсунули в минуле появу анатомічно сучасних людей.
Реконструкцію очолив бразильський фахівець із 3D-моделювання обличчя Сісеро Мораес. До роботи також долучилися дослідники з Flinders University, University of Pavia, University of Lodz та Universiti Sains Malaysia. Вони використали цифрову модель черепа й методи судово-медичної реконструкції м’яких тканин.
Процес не означає, що вчені можуть буквально відновити портрет конкретної людини. Товщину м’язів, шкіри та інших тканин оцінюють за статистичними моделями, сучасною анатомією та формою кісток. Так само неможливо точно визначити колір очей, волосся чи шкіри без достатніх генетичних даних.
Знахідки з Джебель-Ірхуда мають цікаве поєднання рис. Обличчя вже виглядає відносно сучасним, із менш виступаючою середньою частиною, але форма мозкової коробки залишається більш видовженою, ніж у сучасних людей. Це підтримує ідею, що анатомічні ознаки Homo sapiens виникали поступово, а не з’явилися одночасно в одному місці.
Дослідники наголошують, що реконструкція — це інструмент популяризації й візуалізації антропологічних даних, а не точна фотографія минулого. Проте вона допомагає уявити, що люди, які жили понад 300 тисяч років тому, вже мали обличчя, яке за багатьма рисами було набагато ближчим до нашого, ніж до більш давніх представників роду Homo.
