2449
У січні 1709 року Францію накрили катастрофічні морози, від яких не рятували навіть каміни Версальського палацу. Температура поблизу Парижа впала до мінус 25 градусів, країну охопили голод і заворушення, а протягом наступних двох років надмірна смертність сягнула приблизно 600 тисяч людей.
Холод, якому не було опору
6 січня 1709 року у Франції почалося різке похолодання, яке увійшло в історію під назвою Велика зима. За лічені години температура опустилася до надзвичайно низьких показників, а морози поширилися на значну частину Європи.
Поблизу Парижа стовпчики термометрів сягнули мінус 25 градусів. Сена замерзла, а крига з’явилася навіть у південних портових містах, де настільки суворі зими були великою рідкістю.
Від холоду не врятувалася й резиденція французького короля Людовика XIV. Версальський палац, який вважали символом розкоші та могутності монархії, виявився майже непридатним для життя під час екстремальних морозів. Величезні зали з високими стелями було складно обігрівати: через великі вікна та проблеми з димоходами тепло швидко залишало приміщення, а холодне повітря проникало всередину.
За історичними свідченнями, мороз був настільки сильним, що вино замерзало навіть поблизу камінів. Придворні, які звикли до розкішного життя, опинилися перед випробуванням, до якого палац зовсім не був пристосований.
Король і катастрофа для країни
На той час Людовику XIV виповнилося 70 років. Король, який правив Францією понад шість десятиліть, спочатку намагався зберігати звичний розпорядок дня. 7 січня монарх вирушив на традиційну прогулянку палацовим садом, однак уже через кілька хвилин холод змусив його разом із почтом повернутися всередину. Протягом наступних двох тижнів він майже не залишав особистих покоїв, тоді як за межами резиденції ситуація ставала дедалі страшнішою.
Люди замерзали у власних будинках, на дорогах і полях. Від сильних морозів масово гинула худоба, а дерева тріскалися через замерзання рідини всередині стовбурів. Сучасники порівнювали ці звуки з пострілами. Холод сягнув навіть узбережжя Середземного моря, де кригою вкрилися Старий порт Марселя та частина Венеціанської лагуни.
Замерзання річок паралізувало перевезення продовольства. Особливо гостро проблему відчув Париж, куди значну частину зерна доставляли баржами по Сені. Через товстий шар криги судна не могли рухатися, постачання порушилося, а продукти ставали дедалі менш доступними для населення.
Найгірші наслідки стали помітними навесні, коли з’ясувалося, що значна частина озимих посівів загинула. Морози також знищили оливкові гаї, пошкодили виноградники та фруктові сади. Неврожай спричинив гостру продовольчу кризу, а голод і зростання цін посилили невдоволення населення. Лише з лютого до червня 1709 року у французьких провінціях зафіксували близько 155 повстань і заворушень.
Ситуацію ускладнювала війна за іспанську спадщину, яка виснажила французьку казну та армію. За підрахунками істориків, протягом 1709–1710 років у Франції померло приблизно на 600 тисяч людей більше, ніж зазвичай очікували за аналогічний період. Причинами стали не лише переохолодження, а й голод та епідемії серед виснаженого населення. Людовик XIV пережив цю зиму ще на шість років і помер у Версалі 1 вересня 1715 року у віці 76 років.
Джерело: expert.in.ua
