У китайській провінції Юньнань дослідники вивчили винятково добре збережену скам’янілість морської рептилії Austronaga minuta, яка жила приблизно 245 мільйонів років тому. Усередині невеликого тіла збереглися не лише кістки, а й обриси та хімічні сліди шлунка, печінки, тонкого й товстого кишківника. Це найдавніший відомий випадок настільки повного збереження травної системи рептилії.

Сама Austronaga була близько 60 сантиметрів завдовжки. Вона мала довгу шию й хвіст, великі передні кінцівки, пристосовані до плавання, і значно менші задні. Її предки були наземними, але ця форма вже стала спеціалізованим морським хижаком. Найбільший сюрприз чекав між ребрами, де темні ділянки виявилися рештками внутрішніх органів.
Науковці досліджували скам’янілість у звичайному й ультрафіолетовому світлі, використали електронну мікроскопію та хімічний аналіз. Печінка зберегла виразний червонуватий відтінок і підвищену концентрацію заліза та його мінеральних сполук. Позаду шлунка простежується довга трубчаста структура кишківника, а всередині знайшли навіть фрагменти неперетравленої їжі, ймовірно риб’ячої луски.
Найбільш загадковим є збереження шлунка, адже кисле середовище цього органа зазвичай прискорює руйнування тканин після смерті. Дослідники не можуть повністю відтворити весь ланцюг подій, однак місце знахідки відоме винятковими умовами поховання. Організми швидко опинялися на морському дні з дуже низьким вмістом кисню, а мікробні мати могли додатково ізолювати тіла від руйнування.
Внутрішня анатомія також дала нові еволюційні підказки. Попри спеціалізоване водне тіло, Austronaga мала відносно простий однокамерний шлунок. Пізніші архозаври, включно з сучасними птахами й крокодилами, мають складніші травні системи. Тому ця знахідка допомагає побачити ранній етап еволюції внутрішніх органів у групі, яка згодом дала величезне різноманіття рептилій.

4511