2379
Президент Польщі Кароль Навроцький перервав офіційний візит до Сенегалу й повернувся до Варшави через загострення конфлікту навколо Конституційного суду. Біля будівлі суду сталися сутички, і поліція затримала кількох осіб.
Загострення навколо Конституційного суду
Сторони конфлікту звинувачують одна одну в незаконних діях. З одного боку виступає влада на чолі з главою уряду Дональдом Туском, з другого опозиція разом із президентом Каролем Навроцьким.
Причиною загострення у п’ятницю стала поява на офіційному сайті Конституційного суду розпорядження судді Анни Корвін-Пьотровської про відсторонення від виконання службових обов’язків голови суду Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоша Соханського. Після цього в офіційному профілі суду в соцмережі X з’явилося повідомлення про незаконне захоплення сайту установи. Дії причетних осіб там назвали «державним переворотом».
У профілі наголосили, що Свєнчковський залишається головою суду, а Корвін-Пьотровська, від якої Навроцький не прийняв присягу, взагалі не є суддею цього Конституційного суду. У відповідь на офіційному сайті суду з’явилося повідомлення, що обліковий запис суду на платформі X адмініструють неуповноважені особи, тому він наразі не є джерелом інформації про діяльність Трибуналу.
«Єдиним джерелом інформації є повідомлення на офіційному сайті Конституційного трибуналу за адресою trybunal.gov.pl», – повідомили на сайті. Згодом там з’явилася інформація про проблеми з веб-сторінкою на тлі різкого зростання відвідуваності.
До будівлі установи на алеї Шуха у Варшаві, неподалік посольства України, прибули значні сили поліції. За повідомленнями правоохоронців, їхні дії були пов’язані з інформацією про можливі загрози життю та здоров’ю суддів і працівників Трибуналу, а також з ризиком порушення громадського порядку. Під час інцидентів троє осіб проникли на огороджену територію установи й були затримані.
Пізніше перед зачиненою брамою суду з’явився відсторонений суддя Свєнчковський. Після того як учасники зібрання на його підтримку перерізали захисні елементи на хвіртці, він зміг потрапити на територію суду.
Позиції влади, президента та опозиції
Міністр юстиції – генеральний прокурор Вальдемар Журек повідомив про направлення до Конституційного суду п’яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету. Чотири з них стосуються Свєнчковського, одне – його заступника Соханського. Загальний обсяг документів становить 224 сторінки, до них також додано 50 томів матеріалів справ.
Прем’єр-міністр Дональд Туск написав у соцмережі X, що беззаконня навколо суду, спричинене попередниками з партії «Право і справедливість», потребує «рішучих дій». «Відновлення верховенства права є нашим обов’язком. Після років беззаконня за часів партії «Право і справедливість» це складний, іноді болісний процес, який потребує рішучих дій. Іншого шляху немає», – написав глава уряду.
Президент Навроцький прямував до Сенегалу з офіційним візитом, але вирішив перервати поїздку. Літак розвернувся над південною частиною Іспанії й узяв курс на Варшаву. «У такий момент президент має бути в Польщі. Перериваю політ до Сенегалу. Повертаюся», – написав Навроцький у соцмережі X.
Голова партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський зі свого боку звинуватив уряд Туска у спробі силового захоплення Конституційного суду. Лідер націоналістичної «Конфедерації» Славомір Ментцен ініціював скликання засідання Ради національної безпеки ще цієї ночі. Раніше його планували провести 3 листопада.
«Це вже не конституційна криза, ми на порозі державного перевороту. Лідери політичних партій повинні якомога швидше обговорити, чи не настав найвищий час зупинитися і дійти до порозуміння!» – написав Ментцен.
Посол Польщі у Китаї Якуб Кумох на знак протесту проти дій уряду подав у відставку. «З огляду на події в країні я визнав, що подальше виконання мною функцій посла РП неможливе. Від сьогоднішнього дня я подав у відставку та прохання про відкликання», – написав він у мережі X.
Передумови конфлікту
Нагадаємо, конфлікт навколо Конституційного суду Польщі триває з 2015–2016 років, коли розгорнулася суперечка між тогочасною владою партії «Право і справедливість» і попередньою парламентською більшістю щодо призначення суддів. Зокрема, у жовтні 2015 року парламент попереднього скликання, де діяла коаліція партій Громадянська платформа та Польська селянська партія, обрав п’ятьох суддів. Після приходу до влади партії Качинського восени того ж року нова парламентська більшість оскаржила ці призначення та обрала інших кандидатів на частину тих самих посад.
Тогочасний президент Анджей Дуда прийняв присягу від чотирьох новообраних суддів, попри попередні рішення суду щодо спірних призначень. Це спричинило тривалу інституційну кризу, яка супроводжувалася змінами законодавства, суперечками щодо легітимності суддів і невизнанням частини рішень суду.
Після приходу до влади урядової коаліції Туска наприкінці 2023 року почався новий етап суперечки, цього разу щодо відновлення незалежності судової системи та легітимності складу суду. Уряд не визнає нинішній склад установи таким, що повністю відповідає вимогам верховенства права, і наприкінці 2024 року ухвалив рішення не публікувати її рішень. У 2026 році конфлікт загострився через обрання парламентом шістьох нових суддів, серед яких була і Корвін-Пьотровська. Навроцький прийняв присягу лише від двох із них, тоді як решта чотирьох склали її в парламенті без участі президента. Відсторонене сьогодні керівництво суду, зі свого боку, раніше не допускало частину новообраних суддів до виконання обов’язків.
Конституційний суд Польщі (Trybunał Konstytucyjny) – це орган судової влади, головне завдання якого – перевіряти, чи відповідають закони та інші нормативно-правові акти Конституції.
Джерело: www.ukrinform.ua
