912
Деякі люди описують свій зір так, ніби дивляться крізь старий телевізор із постійними дрібними крапками. Це явище називають синдромом візуального снігу. Воно відрізняється від звичайних мушок тим, що дрібний «шум» заповнює майже все поле зору й може бути присутнім постійно — і при відкритих очах, і в темряві.
Синдром візуального снігу вважають неврологічним, а не суто офтальмологічним станом. Очі при цьому часто структурно здорові, але мозок обробляє зорові сигнали інакше. Дослідники вивчають надмірну збудливість окремих ділянок зорової кори та порушення фільтрації сенсорної інформації.
Окрім характерних крапок, можуть виникати світлобоязнь, післяобрази, труднощі із зором у темряві, мерехтіння та відчуття руху в периферичному полі. Часто синдром співіснує з мігренню, але це не те саме, що мігренозна аура.
Діагноз ставлять після виключення інших причин. Офтальмолог перевіряє сітківку, зоровий нерв і поля зору, а невролог може оцінювати супутні симптоми. Важливо переконатися, що «шум» не пов’язаний із розривом сітківки, запаленням або іншою патологією.
Специфічного лікування, яке допомагає всім, поки немає. Частині людей можуть допомагати препарати, які використовують при мігрені або неврологічних розладах, але ефект непередбачуваний. Також вивчають спеціальні фільтри для окулярів і нейромодуляцію.
Важливо й те, що тривога часто посилює сприйняття симптомів. Це не означає, що синдром «психосоматичний», але постійне стеження за картинкою може робити її суб’єктивно нав’язливішою.
Якщо зорові феномени з’явилися раптово, особливо лише в одному оці, супроводжуються випадінням поля зору або різким погіршенням зору, потрібна термінова офтальмологічна оцінка. Синдром візуального снігу зазвичай має більш стабільний і двобічний характер.
https://50plus.com.ua/syndrom-vizualnogo-snigu-chomu-deyaki-lyudy-bachat-nechitku-kartynku/
