4521
Кортизол зазвичай асоціюють зі стресом, але нове дослідження показало, що важливим може бути не лише його загальний рівень, а й те, як він змінюється протягом дня. Як пише Portaltele, у великому спостереженні за літніми людьми більш високий і «плаский» добовий профіль кортизолу був пов’язаний зі швидшим зниженням когнітивних здібностей. Це робить простий аналіз слини цікавим потенційним інструментом для оцінки ризиків старіння мозку, хоча до клінічного тесту ще далеко.
У дослідженні взяли участь 3895 людей із середнім віком близько 77 років. Усі вони були учасниками Chicago Health and Aging Project, а спостереження за їхнім станом тривало до 11 років. Щоб оцінити добовий ритм гормону, вчені тричі протягом одного дня брали зразки слини — вранці, вдень і ввечері. Паралельно учасники проходили тести на пам’ять, увагу та інші когнітивні функції.
У нормі кортизол має чіткий ритм: його рівень відносно високий уранці й поступово знижується до вечора. Учасники, в яких цей ритм був вираженішим, у середньому демонстрували повільніше когнітивне погіршення. Натомість стійко високий або менш виражений добовий спад асоціювався з гіршою динамікою. Дослідники припускають, що порушений ритм може бути маркером хронічного стресового навантаження або дисрегуляції системи «гіпоталамус — гіпофіз — наднирники».
Біологічно це виглядає правдоподібно, адже кортизол здатен проникати через гематоенцефалічний бар’єр і взаємодіяти з ділянками мозку, важливими для пам’яті, зокрема з гіпокампом. Хронічно підвищені рівні можуть впливати на нейрони, судини, запальні процеси та якість сну. Усе це теоретично може пришвидшувати вікові зміни.
Водночас такий тест поки не можна називати діагностикою деменції. Дослідження не показало, що за рівнем кортизолу можна точно передбачити, хто розвине хворобу Альцгеймера. Воно виявило статистичний зв’язок із загальним когнітивним старінням, але не довело прямої причинності. Можливо, порушений кортизоловий ритм є наслідком інших змін, а не їхньою першопричиною.
На кортизол впливають сон, гострий стрес, ліки, фізичне навантаження, час доби й навіть умови збору зразка. Саме тому один випадковий аналіз не дає повної картини. Цінність підходу може полягати саме в оцінці ритму протягом дня та його змін у динаміці.
Поки що найкращими способами підтримати когнітивне здоров’я залишаються контроль тиску, фізична активність, якісний сон, соціальні контакти, лікування діабету та підтримка слуху. Слина може стати цікавим біомаркером у майбутньому, але сьогодні це радше дослідницький інструмент, а не домашній тест на старіння мозку.
https://portaltele.com.ua/zdorovya/prostyj-test-slyny-mozhe-daty-pidkazky-pro-starinnya-mozku.html
