Сліди на щелепі альбертозавра вказують на напад молодших хижаків
Сьогодні, 10:48
176
На скам’янілій нижній щелепі хижого динозавра альбертозавра вчені виявили сліди зубів, які можуть бути першим відомим свідченням того, що зграя дрібніших рапторів харчувалася тушею набагато більшого хижака. Як повідомляє видання Popular Science, дослідники водночас розглядають ще одну, ще похмурішу версію: укуси могли належати молодому альбертозавру, тобто йдеться про можливий канібалізм.
Альбертозавр був близьким родичем Tyrannosaurus rex і мешкав на території сучасної канадської провінції Альберта приблизно 73–67 мільйонів років тому, у пізній крейдовий період. Це був домінуючий хижак регіону, який у дорослому віці досягав понад 9 метрів у довжину і важив близько 2,7 тонни.
«Підліток»-гігант і загадкові укуси
У новій роботі палеонтологи проаналізували фрагменти нижньої щелепи неповнолітнього альбертозавра, який загинув у віці приблизно 8–10 років. Попри «підлітковий» вік, тварина вже сягала понад 6 метрів у довжину та важила близько 530 кілограмів.
На кістці вчені помітили характерні зубні сліди. На ній немає жодних ознак загоєння, тож укуси були завдані вже під час або незабаром після смерті динозавра. Це означає, що хтось обгризав тушу як падаль або скористався нагодою легкої здобичі. При цьому «їдець» був значно меншим за свою жертву.
Співавтор дослідження, палеонтолог Університету Альберти Філіп Каррі (Philip Currie), у відеокоментарі зазначив, що ситуація виглядає несподівано: доводиться уявляти дуже невеликого динозавра, який живиться рештками великого, грізного тиранозавроїда.
Раптори чи «дитина»-канібал
Першою гіпотезою команди стало припущення, що щелепу юного альбертозавра обгризала зграя дрібніших хижаків з родини дромеозавридів (raptors). До цієї групи належать добре відомі за фільмами «Парк юрського періоду» велоцираптор і уттахраптор. У цих хижаків були пір’я, гострі серпоподібні кігті й вони могли полювати групами.
Ще один можливий «винуватець» — дрібний дромеозаврид Albertavenator curriei, пернатий хижак, який жив у тому ж регіоні та в той самий час, що й альбертозавр. За словами авторів дослідження, за формою та розташуванням слідів саме такий раптор добре підходить на роль падальника, але повністю виключити інший варіант вони не можуть.
Альтернативна інтерпретація пов’язана з відстанню між окремими відмітинами зубів на кістці. Розрахунки показують, що така «посадка» зубів відповідає щелепі ще молодшого альбертозавра завдовжки приблизно 2 метри. У такому разі виходить, що частину решток поїдав інший альбертозавр — значно менший за розмірами, умовно «дитина».
Співавтор роботи, палеонтолог Джошуа Дойон (Joshua Doyon), наголошує: якщо справді йдеться про молодого альбертозавра, то це був би випадок канібалізму, причому здійсненого ювенільною особиною.
Рідкісні сліди давнього канібалізму
Канібалізм — явище, добре відоме в еволюційній історії багатьох тваринних груп, від комах до великих хижаків. Однак прямі палеонтологічні докази такого поведінкового сценарію трапляються вкрай рідко, адже потрібне не лише збереження кісток, а й чіткі сліди зубів, які можна зіставити з конкретним видом.
Саме тому скам’яніла щелепа альбертозавра зі слідами обгризання має особливу цінність для вчених. Незалежно від того, хто саме бенкетував — зграя рапторів чи молодий родич, — ці мітки на кістці дозволяють краще уявити складні харчові зв’язки в екосистемах пізньої крейди.
Автори дослідження підкреслюють, що остаточно розв’язати «детектив» за однією кісткою непросто. Для впевненішого висновку потрібні нові знахідки з подібними слідами. Втім уже зараз цей зразок показує, що навіть наймогутніший хижак свого часу легко міг перетворитися на чужу вечерю — а інколи й на страву для власних родичів.
Більше деталей про знахідку та інтерпретацію слідів зубів команда палеонтологів пояснює у відео, доступному на платформі YouTube.
Сліди на щелепі альбертозавра вказують на напад молодших хижаків з’явилася спочатку на Цікавості.
Сліди на щелепі альбертозавра вказують на напад молодших хижаків
Сьогодні, 10:48
174
На скам’янілій нижній щелепі хижого динозавра альбертозавра вчені виявили сліди зубів, які можуть бути першим відомим свідченням того, що зграя дрібніших рапторів харчувалася тушею набагато більшого хижака. Як повідомляє видання Popular Science, дослідники водночас розглядають ще одну, ще похмурішу версію: укуси могли належати молодому альбертозавру, тобто йдеться про можливий канібалізм.
Альбертозавр був близьким родичем Tyrannosaurus rex і мешкав на території сучасної канадської провінції Альберта приблизно 73–67 мільйонів років тому, у пізній крейдовий період. Це був домінуючий хижак регіону, який у дорослому віці досягав понад 9 метрів у довжину і важив близько 2,7 тонни.
«Підліток»-гігант і загадкові укуси
У новій роботі палеонтологи проаналізували фрагменти нижньої щелепи неповнолітнього альбертозавра, який загинув у віці приблизно 8–10 років. Попри «підлітковий» вік, тварина вже сягала понад 6 метрів у довжину та важила близько 530 кілограмів.
На кістці вчені помітили характерні зубні сліди. На ній немає жодних ознак загоєння, тож укуси були завдані вже під час або незабаром після смерті динозавра. Це означає, що хтось обгризав тушу як падаль або скористався нагодою легкої здобичі. При цьому «їдець» був значно меншим за свою жертву.
Співавтор дослідження, палеонтолог Університету Альберти Філіп Каррі (Philip Currie), у відеокоментарі зазначив, що ситуація виглядає несподівано: доводиться уявляти дуже невеликого динозавра, який живиться рештками великого, грізного тиранозавроїда.
Раптори чи «дитина»-канібал
Першою гіпотезою команди стало припущення, що щелепу юного альбертозавра обгризала зграя дрібніших хижаків з родини дромеозавридів (raptors). До цієї групи належать добре відомі за фільмами «Парк юрського періоду» велоцираптор і уттахраптор. У цих хижаків були пір’я, гострі серпоподібні кігті й вони могли полювати групами.
Ще один можливий «винуватець» — дрібний дромеозаврид Albertavenator curriei, пернатий хижак, який жив у тому ж регіоні та в той самий час, що й альбертозавр. За словами авторів дослідження, за формою та розташуванням слідів саме такий раптор добре підходить на роль падальника, але повністю виключити інший варіант вони не можуть.
Альтернативна інтерпретація пов’язана з відстанню між окремими відмітинами зубів на кістці. Розрахунки показують, що така «посадка» зубів відповідає щелепі ще молодшого альбертозавра завдовжки приблизно 2 метри. У такому разі виходить, що частину решток поїдав інший альбертозавр — значно менший за розмірами, умовно «дитина».
Співавтор роботи, палеонтолог Джошуа Дойон (Joshua Doyon), наголошує: якщо справді йдеться про молодого альбертозавра, то це був би випадок канібалізму, причому здійсненого ювенільною особиною.
Рідкісні сліди давнього канібалізму
Канібалізм — явище, добре відоме в еволюційній історії багатьох тваринних груп, від комах до великих хижаків. Однак прямі палеонтологічні докази такого поведінкового сценарію трапляються вкрай рідко, адже потрібне не лише збереження кісток, а й чіткі сліди зубів, які можна зіставити з конкретним видом.
Саме тому скам’яніла щелепа альбертозавра зі слідами обгризання має особливу цінність для вчених. Незалежно від того, хто саме бенкетував — зграя рапторів чи молодий родич, — ці мітки на кістці дозволяють краще уявити складні харчові зв’язки в екосистемах пізньої крейди.
Автори дослідження підкреслюють, що остаточно розв’язати «детектив» за однією кісткою непросто. Для впевненішого висновку потрібні нові знахідки з подібними слідами. Втім уже зараз цей зразок показує, що навіть наймогутніший хижак свого часу легко міг перетворитися на чужу вечерю — а інколи й на страву для власних родичів.
Більше деталей про знахідку та інтерпретацію слідів зубів команда палеонтологів пояснює у відео, доступному на платформі YouTube.
Сліди на щелепі альбертозавра вказують на напад молодших хижаків з’явилася спочатку на Цікавості.
998
