1156
Христина Соловій, яка нині працює над новим музичним проєктом про українські дев’яності, розповіла про літературу, що залишається для неї особливо важливою. У добірку співачки увійшли шість книжок — сучасна українська проза, світова класика останніх десятиліть, історії про стосунки та роздуми про свободу. Для артистки читання пов’язане не тільки з особистим розвитком: вона наголосила й на значенні підтримки українських видавництв під час війни.
Однією з її рекомендацій стала книжка Віри Курико «Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька». Соловій привернула увагу до того, як у цій історії змішуються фантазія, родинні спогади, іронія та воєнний досвід. За зовнішньою легкістю оповіді читач поступово знаходить складніші питання про близьких людей і спроби захистити себе від болісної реальності.
У списку є і «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко. Співачка вважає цей роман важливою частиною українського літературного канону: книжка, видана 1996 року, стала однією з найпомітніших розмов про жіночий досвід, тілесність і свободу після здобуття незалежності. Соловій переконана, що знайомство з текстами Забужко не варто нескінченно відкладати.
Серед перекладної прози артистка виділила «Вчоріч» Каро Клер Берк. Сюжет про успішну інтернет-героїню, яка опиняється у XIX столітті, дозволяє поглянути на романтизацію традиційного побуту з іншого боку. За красивою картинкою «простого життя» приховується багато невидимої праці та привілеїв, і саме цей контраст зацікавив співачку.
Ще одна її рекомендація — «Концерт пам’яті янгола» Еріка-Емманюеля Шмітта. У коротких новелах автор досліджує, як життєві випробування змінюють людину та її погляд на інших. Соловій відзначила, що ці історії можна прочитати швидко, але переживання персонажів залишаються з читачем надовго.
Українську сучасну прозу в добірці представляють також «Шляхи Еврідіки» Наталії Довгопол — історія молодої письменниці, яка натрапляє на власний задум у чужій книжці та вирушає з Києва до Афін. Завершує перелік «Про свободу» Тімоті Снайдера. Для Соловій особливо важлива думка історика про те, що свобода — не лише відсутність заборон, а й наявність можливостей, підтримки й довіри.
Таким чином, серед книжок співачки немає єдиного жанру чи настрою. Їх об’єднує інтерес до людського вибору, особистої гідності та того, як різні покоління долають складні обставини.
