136
Нирки щодня очищають кров, підтримують водно-сольовий баланс і допомагають регулювати артеріальний тиск. Однак порушення їхньої роботи можуть довго залишатися непомітними: людина почувається звично, поки зміни поступово накопичуються. Саме тому захист нирок починається не з модних очищувальних процедур, а з контролю цілком буденних факторів ризику.
Насамперед небезпеку становлять неконтрольований високий тиск і підвищений рівень глюкози. Обидва стани здатні пошкоджувати дрібні судини та структури, які відповідають за фільтрацію крові. Якщо людина вже має гіпертонію чи діабет, не можна орієнтуватися тільки на самопочуття: показники потрібно регулярно перевіряти, а лікування узгоджувати з лікарем.
Ще одна звичка — роками відкладати обстеження через відсутність болю. На ранніх етапах хронічну хворобу нирок можуть виявляти за аналізом крові на креатинін із розрахунком швидкості клубочкової фільтрації та аналізом сечі на альбумін. Такі тести особливо важливі для людей із чинниками ризику, хоча потребу й періодичність обстеження визначає медик.
Шкодити може і постійне стримування сечовипускання. Воно підвищує ризик порушень роботи сечового міхура та інфекцій сечових шляхів. Якщо інфекція поширюється до нирок, виникає серйозніше захворювання. Печіння, кров у сечі, температура, біль у боці чи попереку — симптоми, з якими не варто експериментувати із самолікуванням.
Велике значення мають питний режим, кількість солі та безконтрольний прийом ліків. Сильне зневоднення іноді призводить до гострого пошкодження нирок, а надлишок солі підвищує тиск. Деякі знеболювальні та антибіотики можуть бути небезпечними за певних умов. Універсальна порада випивати однакову кількість води всім не працює: потреби залежать від стану здоров’я і навіть можуть передбачати обмеження рідини.
Найкраща профілактика не обіцяє швидкого очищення організму. Вона складається з тривалого контролю тиску, харчових звичок, своєчасних обстежень і уважного ставлення до симптомів.
