4526
Матеріал Medicina.ua називає кілька груп продуктів, які нібито варто обмежувати при проблемах зі щитовидною залозою: солодке, сою, просо, молочні продукти й глютен. Однак сучасні ендокринологічні рекомендації потребують значно точнішого підходу. Для більшості людей із гіпотиреозом немає потреби виключати ці продукти автоматично, якщо немає окремого діагнозу або взаємодії з ліками.
Найреальніша проблема — не сам продукт, а те, як він впливає на всмоктування левотироксину. Препарат зазвичай радять приймати натще й не поєднувати одразу з їжею, кальцієм, залізом або великою кількістю клітковини, оскільки вони можуть зменшувати його засвоєння. Важливо дотримуватися стабільного режиму: якщо людина різко змінює харчування або час прийому таблетки, рівень ТТГ може коливатися навіть без зміни самої дози.
Соя теж може впливати на всмоктування левотироксину, якщо вживати її близько до часу прийому препарату. Але це не означає, що соєві продукти потрібно повністю заборонити всім людям із гіпотиреозом. Достатньо розділяти їх у часі й контролювати ТТГ за рекомендацією лікаря. Тофу, соєве молоко чи бобові можуть залишатися нормальними джерелами білка.
Глютен — ще один часто звинувачуваний компонент. Його справді потрібно виключати при целіакії, яка частіше зустрічається у людей з аутоімунними захворюваннями щитовидної залози. Але без підтвердженої целіакії безглютенова дієта не вважається стандартним лікуванням гіпотиреозу. Вона може лише ускладнити раціон і збільшити витрати без доведеної користі.
Так само молочні продукти не є «шкідливими для щитовидки» самі по собі. Проблема може виникати лише через кальцій, якщо він надходить одночасно з левотироксином, або при індивідуальній непереносимості лактози. Кефір, йогурт і сир можуть бути нормальними джерелами білка та кальцію.
Надлишок йоду теж не завжди корисний. Деякі люди намагаються «лікувати щитовидку» водоростями або високодозовими добавками, але при аутоімунному тиреоїдиті надлишковий йод може погіршувати перебіг. Самостійно призначати такі добавки не варто, особливо якщо людина вже отримує гормональну терапію.
Найкраща стратегія — звичайне різноманітне харчування, достатня кількість білка, овочів, цільнозернових продуктів і контроль лабораторних показників. Харчування підтримує здоров’я, але не замінює гормональну терапію там, де вона потрібна. Якщо ТТГ нестабільний, насамперед варто перевірити режим прийому препарату, а не складати довгий список «заборонених» продуктів.
https://medicina.ua/presscenter/articles/endocrinology/itm/10958/
