680
Тривала відмова від їжі запускає в організмі послідовність метаболічних змін. Спочатку тіло використовує глюкозу та запаси глікогену, а після їхнього виснаження дедалі більше переходить на жирові запаси. Одночасно змінюється гормональна регуляція, водно-сольовий баланс і робота багатьох органів.
У перші години після останнього прийому їжі головним джерелом енергії залишається глюкоза. Коли її надходження припиняється, печінка починає розщеплювати глікоген. Приблизно через добу його запаси значно зменшуються, після чого організм активніше використовує жирні кислоти та кетонові тіла.
Через кілька днів тіло переходить у режим економії
У міру продовження голодування рівень інсуліну падає, а вироблення кетонових тіл зростає. Мозок поступово починає використовувати їх як альтернативне паливо. Це дозволяє певний час економити глюкозу, однак не означає, що тривале голодування є безпечним.
Організм усе одно потребує амінокислот для синтезу ферментів, гормонів та інших життєво необхідних молекул. Тому за тривалого дефіциту їжі він починає активніше розщеплювати власні білки, зокрема м’язову тканину. Одночасно можуть виникати слабкість, запаморочення, зниження тиску, порушення концентрації та зневоднення.
Тиждень без їжі — не оздоровча процедура
Особливо небезпечними можуть бути порушення електролітного балансу, аритмії, загострення хронічних хвороб і значне зниження рівня глюкози. Ризики вищі для дітей, вагітних, людей із діабетом, хворобами серця, нирок, печінки та розладами харчової поведінки.
Після тривалого голодування небезпечним може бути й різке повернення до звичайного харчування. Так званий рефідинг-синдром супроводжується серйозними зсувами електролітів і в тяжких випадках становить загрозу для життя. Тому експериментувати з багатоденним голодуванням без медичного нагляду не варто.
https://kurazh.org/shho-vidbuvayetsya-organizmom-pid-chas-2/
