1852
Осінні рослинні рештки можуть перетворитися на готове органічне добриво значно швидше, якщо правильно запустити процес компостування. Звичайна купа з листя, бадилля, бур’янів, соломи та подрібнених стебел без додаткового догляду розкладається довго, але за достатньої кількості азоту, вологи й кисню процес можна прискорити до кількох місяців.
Навіщо в компост додають сечовину
Карбамід, або сечовина, є концентрованим азотним добривом. Азот активізує мікроорганізми, які відповідають за розкладання рослинних решток, і допомагає запустити так зване гаряче компостування. Усередині правильно сформованої купи температура може підніматися приблизно до 50–65 градусів, завдяки чому органіка переробляється швидше.
Для сухої сировини на кшталт соломи, тирси або дрібних гілок використовують приблизно 200 г карбаміду на 10 літрів води на кубометр матеріалу. Для листя, бадилля та бур’янів концентрацію зменшують до 100–150 г на 10 літрів. Якщо в купі переважає свіжа трава чи інші азотовмісні зелені рештки, додаткового добрива потрібно значно менше.
Як укласти купу, щоб вона справді «працювала»
Органіку складають шарами приблизно по 20–30 сантиметрів, кожен із яких зволожують. Суха маса повинна бути вологою, але не мокрою. Після закладання купу можна накрити матеріалом, який допомагає утримувати тепло й вологу.
Приблизно раз на два тижні компост бажано перелопачувати, щоб до внутрішніх шарів потрапляв кисень. Якщо маса пересихає, її додатково зволожують. За таких умов активне нагрівання починається вже протягом першого тижня, а готовий компост може сформуватися приблизно за 1,5–3 місяці.
