2840
Швейцарські льодовики за останні п’ять років втратили майже 20% свого об’єму, а лише у 2026 році — ще близько 5,5%. Це другий за масштабом річний спад за весь період систематичних спостережень. Нові дані мережі GLAMOS показують, що стрімке танення вже перестало бути одиничною аномалією і перетворюється на нову норму для Альп.
Причиною цьогорічних втрат стало поєднання двох несприятливих факторів: малосніжної зими 2025–2026 років і дуже теплого літа. Сніг працює як захисний шар, відбиваючи частину сонячного випромінювання та ізолюючи старий лід. Коли його мало, темніша поверхня льодовика оголюється раніше й починає поглинати більше тепла.
Деякі льодовики втратили до десяти метрів товщини
За даними моніторингу, середня товщина окремих льодовиків за рік зменшилася приблизно на 2,5–4 метри, а на окремих язиках — до десяти метрів. Особливо значні втрати зафіксували на Ронському та Алечському льодовиках. Деякі невеликі льодовики зникли повністю.
З 2021 року сумарна втрата льоду сягнула приблизно 19,4%. Для порівняння, протягом усіх 1990-х років Швейцарія втратила близько 10% льодовикового об’єму, а лише за останнє десятиліття — близько 27%. Темп танення в останні п’ять років більш ніж удвічі перевищує будь-який попередній п’ятирічний період спостережень.
Спочатку води стає більше — а потім її бракуватиме
Між липнем і вереснем 2026 року танення льодовиків дало приблизно 2,2 трильйона літрів води — у кілька разів більше за річне споживання питної води швейцарськими домогосподарствами. На перший погляд це здається ресурсом, який може компенсувати літню посуху. Але такий ефект тимчасовий: що меншими стають льодовики, то менше води вони зможуть віддавати в майбутньому.
Льодовиковий стік особливо важливий наприкінці літа, коли опадів мало, а потреба у воді висока. Він підтримує річки, екосистеми та гідроелектростанції. Швейцарські Альпи живлять великі європейські басейни, включно з Рейном і Дунаєм, тому наслідки скорочення льодовиків виходять далеко за межі самої Швейцарії.
GLAMOS веде детальні вимірювання приблизно на двох десятках еталонних льодовиків і поширює отримані дані на приблизно 1300 льодовикових утворень країни. Гляціологи попереджають: навіть якщо найбільші льодовики не зникнуть найближчими роками, швидкість втрати маси вже означає фундаментальну перебудову альпійського ландшафту й водного режиму.
