450
Супутникові дані NASA показали, що людська діяльність змінює запаси води у 40 великих регіонах світу, а в частині з них втрати виявилися значно більшими, ніж оцінювали раніше. За період із 2002 до 2025 року ці території сумарно втратили близько 750 кубічних миль води — понад 3100 кубічних кілометрів, тобто більше за об’єм озера Вікторія.
Картина при цьому не зводиться до простого «висихання планети». В одних регіонах запаси води скорочувалися, в інших — збільшувалися. Нове дослідження показує передусім перерозподіл води та масштаби змін у місцях, де на них сильно впливає діяльність людини.
Супутники GRACE буквально вимірюють зміни маси
Від 2002 року NASA використовує місії GRACE, а з 2018-го — GRACE-FO. Пара супутників летить один за одним і постійно вимірює відстань між апаратами.
Якщо один супутник пролітає над ділянкою Землі з трохи більшою масою, її гравітація сильніше притягує апарат, і відстань між двома супутниками мінімально змінюється. За цими коливаннями можна визначати, де на планеті маса накопичується, а де зникає.
Оскільки значна частина коротко- й середньострокових змін пов’язана з водою, вчені можуть оцінювати сумарні запаси в ґрунті, снігу, річках, озерах та підземних водоносних горизонтах.
Старий метод мав суттєве обмеження: він усереднював дані на площах приблизно 150 тисяч квадратних кілометрів. Через це сильне виснаження невеликої сільськогосподарської долини могло «розчинятися» в показниках великого регіону.
Новий аналіз зробив картину в 5–10 разів детальнішою
Команда NASA повторно проаналізувала початкові супутникові вимірювання й побудувала карту довгострокових тенденцій із набагато вищою просторовою деталізацією.
Науковці виявили 94 ділянки зі змінами запасів води, які були надто виразними, щоб пояснювати їх випадковим шумом. У 40 регіонах характер змін узгоджувався з конкретними видами людської діяльності: відкачуванням підземної води для поливу, вирубуванням лісів, неполивним землеробством або заповненням водосховищ.
Коли до тих самих територій застосували старий метод, він у середньому показував тенденції на 33% слабші. Для семи найменших регіонів різниця сягала 52%.
Найсильніше попередні оцінки помилялися щодо підземних вод
Особливо помітною різниця була в районах інтенсивного відкачування. Попередні оцінки виснаження підземних вод у середньому показували скорочення приблизно на 45% менше, ніж новий аналіз.
Одним із найтривожніших регіонів стала Індо-Гангська рівнина на півночі Індії. За новою оцінкою, вона втрачає приблизно 32,5 кубічного кілометра підземної води щороку. Два інші недавні дослідження давали майже вдвічі нижчу цифру.
Танення гімалайських льодовиків пояснює лише близько 15% цього скорочення. Це вказує на значну роль відкачування води з підземних горизонтів, насамперед для сільського господарства.
Новий метод не означає, що попередні супутникові вимірювання були неправильними. Дослідники фактично отримали більше інформації з тих самих базових даних, змінивши спосіб їхнього просторового аналізу. Це дозволило побачити локальні кризи, які раніше губилися на великих картах.
