Уявлення про неандертальців як про людей, чия технологія майже повністю обмежувалася каменем, виявилося надто спрощеним. Аналіз 597 дерев’яних залишків і відбитків із стоянки Абрік-Романі поблизу Барселони показав: дерево було постійною частиною їхнього повсякденного життя. Серед знахідок є два списи, предмет, схожий на булаву, можливі контейнери з кори, довгі жердини й елементи, які могли використовувати для облаштування житлового простору.

Матеріали походять із 16 археологічних рівнів і датуються періодом приблизно від 62 до 40 тисяч років тому. Це особливо цінно, адже деревина майже ніколи не переживає десятки тисячоліть. У більшості палеолітичних стоянок від неї не залишається нічого, тому археологічна картина мимоволі зміщується в бік каменю й кістки — матеріалів, які зберігаються краще.
597 дерев’яних решток відкрили невидиму частину життя неандертальців
В Абрік-Романі склалися виняткові умови. Карбонат кальцію поступово облягав дерев’яні предмети. Коли саме дерево розкладалося, у травертині залишався природний відбиток або порожнина, що повторювала його форму. Частина таких «негативів» збереглася настільки добре, що дослідники можуть бачити навіть деталі внутрішньої структури деревини.
Більшість із 597 знахідок — це гілки, стовбури, пагони, коріння та купи дров. Але 13 об’єктів мають сліди навмисного виготовлення або використання. Це означає, що неандертальці не просто збирали деревину для вогню, а свідомо формували з неї функціональні предмети.
Особливо вражають два списи з рівня R. Один має довжину 2,45 метра й за формою відповідає штовхальному спису для ближнього бою. Другий зберігся на довжину 1,99 метра і має загострений кінець зі слідами цілеспрямованої обробки. Дерев’яна зброя такого віку — велика рідкість, адже навіть у добре досліджених палеолітичних комплексах вона майже не зберігається.
Один предмет схожий на булаву, але його призначення досі невідоме
Ще одна загадкова знахідка походить із рівня P. Предмет вирізали з одного шматка дерева. У нього чітко сформована рукоять і масивне загострене закінчення, тому зовні він нагадує булаву. На поверхні видно сліди обробки інструментом, але функцію встановити не вдалося: відомих прямих аналогів археологи не мають.
Дослідники також знайшли чотири обвуглені пласкі шматки кори, які могли бути тацями або контейнерами, схрещені жердини над вогнищем та прямий дерев’яний елемент завдовжки 5,10 метра. Останній міг бути частиною легкої конструкції або способом поділу чи облаштування простору всередині укриття.
Разом із дерев’яними знахідками на тих самих рівнях лежать вогнища, кам’яні знаряддя та кістки тварин. Саме це дозволяє відновлювати неандертальський побут не як набір окремих артефактів, а як систему: де зберігали паливо, де готували їжу, де працювали зі знаряддями і як змінювали житловий простір. Дослідження показує, наскільки великою може бути різниця між реальною технологією давніх людей і тією її частиною, яку випадково зберіг археологічний літопис.
https://24tv.ua/tech/derevyani-virobi-neandertaltsiv-abrik-romani-spisi-bulava-elementi_n3156700

958