Джонатану близько 194 років, і він вважається найстарішою відомою живою сухопутною твариною. Гігантська черепаха з острова Святої Єлени пережила покоління людей, а тепер її геном і епігеном стали предметом окремого дослідження. Вчені намагаються зрозуміти, як організм Джонатана підтримує роботу клітин майже два століття й чому частина його молекулярних систем старіє повільніше, ніж очікувалося.

Дослідники виявили 287 генетичних варіантів, яких не знайшли в інших досліджених черепах. Частина з них пов’язана з відновленням пошкодженої ДНК, регуляцією обміну речовин, контролем запалення, роботою мітохондрій, захистом від пухлин і підтриманням теломер.
Найдивніше — «молоді» налаштування окремих генів
Особливо цікаві результати отримали під час аналізу епігеному — системи молекулярних міток, які визначають, які гени активні, а які пригнічені. У більшості ділянок ДНК Джонатана видно очікувані ознаки дуже похилого віку.
Але деякі області, пов’язані з довголіттям і виробництвом клітинної енергії, залишилися напрочуд стабільними. За епігенетичними характеристиками вони більше нагадували тканини молодших черепах.
Це ще не рецепт життя до 200 років
Дослідники наголошують: один унікальний Джонатан не дозволяє довести, що саме знайдені особливості є причиною його довголіття. На вік могли впливати харчування, середовище, ветеринарний догляд і відсутність хижаків.
Попри феноменальне довголіття, черепаха мала вікові проблеми. Катаракта майже позбавила її зору, вона втратила нюх і певний час не могла нормально харчуватися через ослаблений дзьоб. Після зміни догляду стан покращився, і сьогодні Джонатан залишається активним. Його геном не дає «еліксир молодості», але допомагає краще зрозуміти, чому одні організми старіють значно повільніше за інших.

919