908
Міжнародна група генетиків виявила у геномі вірусу контагіозного молюска фрагменти людського гена BC200. Це рідкісний приклад горизонтального перенесення генетичного матеріалу не від вірусу до людини, як часто буває в еволюційній історії, а у зворотному напрямку — від клітин людини до вірусу.
BC200 — незвичайний ген. Він не кодує білок, а виробляє коротку молекулу РНК, яка особливо активно працює в нейронах і бере участь у регуляції синтезу білків. Його предок виник у спільного предка мавп і людиноподібних приматів приблизно 35–55 мільйонів років тому.
«Стрибаючий» елемент допоміг перейти генетичний бар’єр
Приблизно 40 мільйонів років тому BC200 отримав важливішу роль у нервових клітинах, але не втратив здатність створювати копії й переміщуватися в геномі. Саме ця мобільність, імовірно, стала ключем до переходу фрагментів у вірус.
Дослідники вважають, що процес відбувався за участю елемента LINE-1. Він може копіювати РНК назад у ДНК і вставляти нову копію в іншу ділянку геному. Таким шляхом людська послідовність могла випадково потрапити до геному вірусу контагіозного молюска.
Вірус не «запозичив» функції мозку
Хоча BC200 найбільш активний у нейронах, невелика його кількість утворюється і в клітинах шкіри. Саме їх уражає вірус контагіозного молюска. У заражених клітинах дослідники помітили підвищену експресію BC200, що могло збільшити шанс на рідкісний генетичний перенос.
Точна роль людських фрагментів у вірусному геномі поки невідома. Відкриття не означає, що вірус отримав властивості нервових клітин, але воно показує, наскільки рухливими можуть бути геноми і як генетичні послідовності здатні перетинати межі між дуже різними організмами.
