895
Дві незалежні групи науковців створили найдетальніші на сьогодні карти клітинних ліній ранніх ембріонів мишей. За допомогою генетичного редагування дослідники змусили клітини поступово накопичувати у ДНК своєрідні «мітки», які працюють як журнал подій. Завдяки цьому можна відновити, від якої клітини походить кожен нащадок і в який момент розвитку різні клітинні лінії починають розходитися.
Одна команда під керівництвом Джонатана Вайсмана з MIT використала прайм-редагування. У геном ембріональних стовбурових клітин внесли 35 спеціальних ділянок, куди система поступово записувала нові зміни. Потім ці клітини додали до ембріонів на стадії від чотирьох до восьми клітин.
Інша команда створила «ДНК-друкарську машинку»
Група генетика Джея Шендюра з Університету Вашингтона використала систему DNA Typewriter. Вона послідовно додає короткі шестинуклеотидні фрагменти ДНК, і порядок цих вставок дозволяє відновити історію клітинних поділів.
Для одного ембріона дослідники створили карту приблизно 1,3 мільйона клітин. Ембріон розвивався майже до 14-денного віку — періоду, коли вже починають формуватися основні органи та системи.
Карти показали момент, коли доля клітин стає нерівною
Дані допомогли краще зрозуміти формування нервової системи. Зокрема, клітини нервового гребеня на ранніх етапах ще зберігають здатність давати початок різним типам нервових клітин.
Також вчені простежили клональне домінування — явище, коли одна рання клітина залишає значно більше нащадків, ніж інша. Нерівність різко посилювалася під час масштабної перебудови ембріона. У майбутньому такі карти можуть допомогти вивчати вроджені вади, розвиток органів та регенеративну медицину.
