747
Загальну анестезію використовують майже два століття, але нейробіологи досі не мали єдиного пояснення того, як різні препарати настільки надійно вимикають свідомість. Нове дослідження, що порівняло шість дуже різних видів тварин, виявило спільну закономірність: під наркозом окремі ділянки нервової системи продовжують працювати, але їхня взаємодія стає значно менш узгодженою.
Команда під керівництвом нейробіолога Андреа Луппі з Оксфордського університету проаналізувала дані людей, макак, ігрункових мавп, мишей, рибок даніо-реріо та нематод. Останній спільний предок цих організмів жив приблизно 700 мільйонів років тому, тому однакова реакція натякає на дуже давній фундаментальний механізм.
Мозок працює, але втрачає зв’язок між своїми частинами
У ссавців активність вимірювали функціональною МРТ, а у риб і нематод використовували генетично модифіковані нейрони, які світяться під час змін концентрації кальцію.
Незалежно від виду й конкретного препарату під анестезією знижувалася координація між різними ділянками нервової системи. Крім того, динаміка ставала менш передбачуваною: поточний стан нейронної активності гірше визначав те, що відбудеться далі.
Механізм може бути універсальним для живих систем
Чутливість до анестетиків спостерігають не лише у тварин, а навіть у рослин і одноклітинних організмів. Це не означає, що всі вони мають свідомість, але натякає на існування дуже базових клітинних процесів, які змінюються під дією анестетиків. Нове дослідження звужує коло можливих пояснень і показує, що ключову роль може відігравати саме втрата глобальної координації.
