744
20 вересня 2026 року площа озонової діри над Антарктидою сягнула 27,4 мільйона квадратних кілометрів. Це один із найбільших показників для цієї пори року й лише трохи менше за рекордні значення 2015-го. Після максимуму площа скоротилася приблизно до 24 мільйонів квадратних кілометрів.
Фахівці пов’язують великі розміри діри насамперед із надзвичайно холодною стратосферою та потужним полярним вихором. Ця система вітрів ізолює холодне повітря над Антарктидою, створюючи умови для формування полярних стратосферних хмар.
Холод прискорює хімічне руйнування озону
За температур нижче приблизно −78 °C на крижаних частинках таких хмар відбуваються реакції, які переводять сполуки хлору в активну форму. Після повернення сонячного світла навесні цей хлор починає швидко руйнувати молекули озону.
Водночас учені не бачать ознак нового довгострокового збільшення кількості реакційноздатного хлору. Велика площа діри цього року може бути наслідком природної атмосферної мінливості, тоді як загальний тренд після Монреальського протоколу залишається позитивним.
Велика площа не означає найгіршу концентрацію
Озоновою дірою вважають область, де вміст озону падає нижче 220 одиниць Добсона. Цього року площа була дуже великою, але мінімальна концентрація не опускалася настільки низько, як у деякі попередні сезони. Тому науковці оцінюють не лише розмір, а й глибину та тривалість руйнування озонового шару.
https://ua.news/ua/world/ozonova-dira-nad-antarktidoiu-siagnula-27-4-mln-km2-live-science
