Поширення препринтів зробило науку значно швидшою та відкритішою, але разом із цим створило новий ризик для конфіденційності. У листі до Nature дослідниця Цзін’ї Чень з Університету Макао звернула увагу на те, що вихідні файли, пов’язані з препринтами, можуть ненавмисно містити чутливі дані, які автори не планували оприлюднювати.

Йдеться не обов’язково про сам текст статті. Додаткові таблиці, вихідні файли, метадані, службові записи або матеріали для побудови графіків іноді містять більше інформації, ніж бачить читач у фінальному PDF. Після завантаження на відкритий сервер ці дані можуть індексуватися, копіюватися ботами або зберігатися сторонніми сервісами.
Відкрита наука потребує додаткової перевірки файлів
Авторка не описує конкретний гучний витік, а звертає увагу на системну вразливість. Чим більше наукових матеріалів публікують до рецензування, тим важливішою стає процедура перевірки того, що саме міститься у всіх завантажених файлах.
Особливо це стосується медичних, генетичних і соціальних досліджень, де навіть непрямі ідентифікатори можуть дозволити відновити інформацію про учасників. Тому редакціям, репозитаріям і самим авторам радять уважніше перевіряти метадані та додаткові матеріали перед відкритою публікацією.

736