1853
Планетологи з Вашингтонського університету переглянули уявлення про склад водяного льоду біля північного полюса Марса. Новий аналіз показав, що у верхньому крижаному шарі міститься лише близько 3% пилу — значно менше, ніж вважали раніше.
Попередні оцінки припускали, що частка пилу може сягати приблизно 25%. Автори нової роботи вважають, що така різниця виникла через використання моделей, які спочатку створювали для дослідження місячного реголіту й визначали властивості криги за відбивною здатністю поверхні.
Метод перевірили на шести ділянках
Команда адаптувала альтернативний підхід до аналізу снігу та льоду і застосувала його до шести районів поблизу марсіанського полюса. Дослідники вже знали, що кілька поширених моделей дають неточні результати навіть для антарктичного льоду на Землі, тому вирішили перевірити Марс іншими методами.
Полярна шапка Червоної планети складається з шарів, що змінюються із сезонами. Узимку накопичується темніший матеріал і пил після бур, але забруднений лід швидше сублімує влітку. Через це ближче до поверхні з часом може залишатися старіший і чистіший лід.
Чистота льоду може розповісти про давній клімат
Науковці припускають, що низька частка пилу може бути пов’язана зі змінами атмосферного тиску в минулому Марса, коли пилові бурі мали іншу інтенсивність. Ці дані важливі для реконструкції кліматичної історії планети.
Окремий напрям досліджень стосується того, чи можуть темні прошарки затримувати сонячне тепло й локально створювати умови для танення. Поки що це лише гіпотеза, але вона робить полярні відклади одним із ключових об’єктів для пошуку слідів давнього водного середовища.
