592
В австрійському Гальштаті археологи досліджують масштабний підземний комплекс давніх соляних шахт, загальна довжина відомих проходів якого вже перевищує 300 метрів. Окремі зали сягають приблизно 24 метрів завширшки та майже 20 метрів заввишки, а геологічні дані натякають, що за відомими ділянками можуть ховатися ще глибші тунелі.
Видобуток солі у цьому районі має історію приблизно 7300 років. У давнину сіль була одним із ключових ресурсів, адже дозволяла довше зберігати їжу й мала високу торговельну цінність. У пізню бронзову добу місцеві гірники могли добувати до півтори тонни солі на день.
Під землею працювали покоління гірників
Шахтарі поступово заглиблювалися в гору, створюючи нові яруси й слідуючи за багатими покладами солі. Роботи були небезпечними: великі обвали неодноразово перекривали ходи, а в окремих камерах накопичилися шари уламків завтовшки майже дев’ять метрів.
Навіть після таких обвалів люди прокладали нові проходи через завали й продовжували видобуток. Це свідчить про величезну економічну цінність солі для давніх громад Альп.
Сіль законсервувала речі тисячолітньої давнини
Найціннішою особливістю Гальштату є здатність соляного середовища зберігати органічні матеріали, які в інших умовах давно б розклалися. У тунелях знаходять фрагменти одягу, дерев’яний посуд із залишками їжі та обвуглені соснові скіпки, якими освітлювали робочі зони.
Серед знахідок також є кам’яні сокири, кайла з оленячих рогів та інструменти залізного віку. Разом вони дозволяють простежити, як технології гірничої справи змінювалися протягом тисячоліть.
