969
Частина залізних прикрас із поховань бронзової доби в Греції та на Криті могла бути виготовлена не з металу земного походження, а з уламків метеоритів. До такого висновку дійшли археологи після аналізу десятків артефактів віком близько трьох тисяч років, які переважно походять із поховань представників тогочасної еліти.
Дослідники Матьє Гунель та Елені Мандзурані вивчили понад 90 залізних предметів із 33 археологічних пам’яток. Для перевірки складу вони застосували портативний рентгенофлуоресцентний аналізатор, який дозволяє визначати хімічний склад металу без пошкодження цінного предмета.
Нікель видав космічне походження металу
Ключовою ознакою стала підвищена концентрація нікелю. У метеоритному залізі цього елемента значно більше, ніж у металі, який отримують із земної руди. Приблизно третина досліджених предметів мала саме такий склад, причому всі підтверджені метеоритні знахідки належали до двох типів — печаток або перснів-печаток.
Такі речі не були звичайними прикрасами. У Середземномор’ї бронзової доби їх знаходять у багатих похованнях разом із золотом, сріблом та бронзою, тому вони могли бути символами влади, статусу або особливого становища власника. Саме поєднання рідкісного «небесного» заліза з дорогоцінними металами додатково підкреслювало винятковість таких предметів.
Звідки брали метеоритне залізо
Точне походження металу для грецьких виробів поки не встановлене. Одне з припущень полягає в тому, що його могли привозити з Єгипту, де великі пустельні райони сприяють збереженню й пошуку метеоритних уламків. На користь цієї версії вказують інші відомі знахідки, зокрема знаменитий кинджал із гробниці Тутанхамона, для якого також підтвердили метеоритне походження заліза.
У бронзову добу технології масової виплавки заліза з руди ще не були поширені, тому метеорити фактично давали людям готовий метал, придатний для кування. Через рідкісність та незвичайне походження такий матеріал міг мати не лише практичну, а й символічну цінність.
