527
Дослідники зі США зробили крок до створення тканин, які в майбутньому можуть допомогти людям із тяжкими порушеннями роботи слинних залоз. Команда Університету Буффало та Університету Міссурі виростила з людських плюрипотентних стовбурових клітин тривимірні структури, що за будовою та функціями нагадують мініатюрні слинні залози.
Під час експерименту науковці спрямовували розвиток стовбурових клітин так, щоб він відтворював основні етапи формування слинних залоз у людського ембріона. Спочатку вони отримали клітини-попередники епітелію, а згодом ті самостійно організувалися у складні органоїди з внутрішніми порожнинами та ознаками секреторної активності.
Органоїди змогли прижитися після пересадки
Щоб перевірити життєздатність створеної тканини, органоїди пересадили у підщелепні слинні залози мишей із пригніченою імунною системою. Понад 40 днів потому людська тканина залишалася життєздатною та інтегрувалася у залози тварин. У ній виявили ацинарні клітини, які відповідають за вироблення слини, протокові клітини, що транспортують секрет, а також міоепітеліальні клітини, які допомагають виводити його назовні.
У перспективі така технологія може бути корисною для пацієнтів із хронічною сухістю в роті, зокрема після променевої терапії пухлин голови та шиї або при синдромі Шегрена. Водночас дослідники наголошують, що до застосування методу у людей ще далеко: необхідно домогтися повнішого дозрівання тканини, підвищити вироблення слини та навчитися правильно поєднувати вирощені структури з протоками й нервами.
Навіть до появи терапії органоїди вже можуть бути корисними
Створені моделі мають значення не лише як можливий матеріал для майбутньої регенеративної медицини. Їх можна використовувати для вивчення розвитку слинних залоз, механізмів їхніх захворювань і тестування ліків без необхідності проводити ранні експерименти безпосередньо на пацієнтах.
https://www.newsru.co.il/science_hitech/3oct2026/salivary_gland_108.html
