Осіннє обрізування малини починається з визначення типу плодоношення, а не з рішення зрізати всі стебла на однакову висоту. У літніх сортів молоді пагони мають перезимувати й дати ягоди наступного сезону, тоді як ремонтантну малину можна вирощувати за іншою схемою. Помилка на цьому етапі здатна залишити здоровий малинник без очікуваного літнього врожаю, навіть якщо навесні він активно рушить у ріст.

Перед роботою корисно пригадати, коли збирали ягоди та на яких частинах стебел вони з’являлися. Якщо сорт невідомий, не варто скошувати всю ділянку лише за порадою для «осінньої малини». Спочатку уточнюють походження рослин або залишають достатньо здорових пагонів для спостереження наступного сезону, окремо прибираючи очевидно сухі й пошкоджені частини.
Літні сорти: молоді пагони потрібні для майбутніх ягід
Звичайна літня малина формує врожай на пагонах, що виросли попереднього року. Після плодоношення ці стебла відмирають, тому їх вирізають біля землі, а здоровий цьогорічний приріст залишають. Якщо відплодоносілі пагони вже прибрали після збору ягід, повторне осіннє проріджування не повинно перетворитися на видалення всього молодого приросту.
На старих стеблах помітні розгалуження, залишки плодових китиць та ознаки завершеного плодоношення. Проте лише колір кори або товщина не завжди достатні для впевненого визначення, особливо коли сорт і стан рослини невідомі. Оглядають увесь пагін, а потрібні молоді стебла заздалегідь відокремлюють або позначають, щоб не переплутати їх під час роботи.
Залишений приріст упорядковують відповідно до обраної системи вирощування й надійності опор. Надмірно загущений ряд складніше провітрюється та обслуговується, але й однакова фіксована кількість пагонів для будь-якого куща не є універсальним правилом. Важливі сила рослин, розміщення в ряду й простір, який вони реально займають, тому слабке зайве стебло не потрібно зберігати лише заради кількості.
Ремонтантна малина: рішення залежить від кількості врожаїв
Для одного пізнього врожаю ремонтантну малину вирощують із повним видаленням старих пагонів у період спокою. Наступного сезону ягоди сформуються на новому прирості, тому така схема відрізняється від обрізування літніх сортів. Не слід поспішати зі скошуванням облистнених кущів тільки тому, що останні ягоди вже зібрали: завершення вегетації та стан рослин важливіші за зручну календарну дату.
Коли обирають два врожаї, зберігають придатну нижню частину цьогорічних пагонів, верхівки яких уже плодоносили восени. Наступного літа ці залишені частини можуть дати ягоди, після чого стебла видаляють, не пошкоджуючи новий приріст. Така система потребує чіткого розрізнення поколінь пагонів і не є автоматично найкращою для слабких або невдало розміщених насаджень.
Якщо повне обрізування ремонтантної малини восени провести не вдалося, його можна запланувати на відповідний період до початку нового росту. Промерзлі крихкі стебла не потрібно силоміць ламати й пригинати, намагаючись надолужити пропущений день. Роботу виконують гострим інструментом, а зрізані матеріали прибирають, особливо коли є ознаки ураження хворобами.
Після обрізування перевіряють стан опор, обв’язок і відведення води, а потребу в поливі визначають за землею. Не варто компенсувати сильне втручання посиленим азотним підживленням напередодні холодів. Записана схема плодоношення та кілька фотографій залишених пагонів допоможуть навесні продовжити догляд без повторної плутанини між літньою й ремонтантною малиною.
https://styler.rbc.ua/rus/useful/obrizka-malini-naprikintsi-oseni-pravila-1792852936.html

1994