1405
Кущ ревеню роками росте на одному місці, однак із часом стає надто щільним, а приріст може слабшати. Поділ дозволяє отримати нові рослини й прибрати старі непродуктивні частини. Восени цю роботу проводять після завершення активного росту, коли ґрунт ще придатний для посадки й не перетворився на холодну перезволожену масу.
Коли поділ доречний і що підготувати
Не кожен слабкий кущ потребує саме поділу. Якщо ревінь пригнічений через застій води або має гнилі ділянки, спочатку оцінюють його здоров’я та місце вирощування. Перенесення хворого кореневища на нову грядку не омолоджує рослину й може перенести проблему.
Для розмноження вибирають здоровий дорослий кущ. Ґрунт навколо поступово розпушують, намагаючись зберегти корені, а підняте кореневище оглядають. Зручніше працювати чистою гострою лопатою або міцним ножем, який не розчавлює тканини.
Кожна частина повинна мати живу бруньку та достатню ділянку кореневища з коренями. Зовнішні здорові фрагменти часто придатніші для подальшого вирощування, ніж старий ослаблений центр. М’які, відмерлі й підозрілі ділянки не залишають серед посадкового матеріалу.
Дрібнити кущ на безліч крихітних шматочків заради кількості не варто. Маленьким частинам потрібен довший час на відновлення, а запасів у них менше. Якщо погода різко погіршилася й земля вже промерзає, планову роботу доцільніше перенести на ранню весну.
Як посадити й доглядати після пересадки
Для ревеню вибирають достатньо просторе місце з родючим ґрунтом і добрим відведенням води. У низині, де взимку та навесні застоюється волога, кореневище може загнивати. Сусідні багаторічні культури не повинні одразу затінювати й тіснити нову посадку.
Грядку готують завчасно, прибираючи багаторічні бур’яни й поліпшуючи структуру ґрунту зрілою органікою. Частини висаджують без тривалого підсушування коренів, розправляють їх та обережно заповнюють порожнини землею. Під час посадки враховують розташування бруньок і не ховають основу під надмірним шаром ґрунту.
Після посадки полив допомагає землі прилягти до коренів. Подальше зволоження визначають за погодою: осінні дощі не завжди промочують потрібну глибину, але й поливати вже насичену водою землю не потрібно. Мульчу розміщують навколо, не створюючи мокрого щільного шару поверх точки росту.
Відмерле листя прибирають після природного завершення сезону. Ревінь є зимостійкою культурою, тож його не потрібно утримувати в постійному теплі, намагаючись зберегти зелену масу. Водночас захист від застою води потрібний незалежно від морозостійкості.
Наступної весни молодій посадці дають зміцніти. Рясне зрізування черешків одразу після пересадки забирає листя, необхідне для відновлення запасів. Зі збиранням краще не поспішати: сильний укорінений кущ буде продуктивнішим, ніж рослина, яку почали виснажувати з першого сезону.
