1264
Великі листки канн швидко реагують на осінній холод, але відмирання надземної частини ще не означає втрати рослини. Під землею залишаються кореневища, з яких наступного сезону можуть вирости нові пагони. У місцевості з морозною зимою їхню зимівлю потрібно організувати до сильного промерзання, обравши відповідне місце для зберігання.
Не чекайте, поки мороз пошкодить підземну частину
До викопування переходять восени, коли листя починає в’янути або його вже зачепив легкий заморозок. Водночас затягувати до сильного морозу не слід. Поради залишати канни в землі під мульчею стосуються передусім значно м’якших умов і не дають надійного результату для будь-якого українського саду.
Стебла вкорочують, залишаючи приблизно п’ятнадцять сантиметрів, після чого обережно підкопують кущ. Лопату або вила вводять із запасом від центру, щоб не розрубати розрослі кореневища. Їх піднімають разом, прибираючи надлишок землі без сильних ударів. Пошкодження й забиті місця можуть стати початком псування під час зберігання.
Після викопування матеріал оглядають і дають поверхні підсохнути в захищеному від морозу провітрюваному місці. Не потрібно залишати кореневища на багато днів біля гарячої батареї: надмірне висушування також шкодить. Якщо є кілька сортів, етикетки закріплюють одразу, поки легко відрізнити рослини.
Як знайти рівновагу між сухістю та загниванням
Для спокійного зимового зберігання підходить прохолодне непромерзаюче приміщення. Орієнтиром можуть бути приблизно 7–10 градусів. Умови мають стримувати передчасне проростання та водночас не пошкоджувати кореневища холодом. Неопалюваний сарай варто перевірити за фактичними мінімальними температурами, а не обирати лише тому, що там є вільна полиця.
Кореневища розміщують у ящиках або іншій придатній тарі, використовуючи матеріал, який допомагає уникнути пересихання. Це може бути ледь вологий субстрат, а за відповідних умов — папір. Важливо, щоб навколо не було постійної мокроти: щільний пакет із конденсатом не є заміною правильного режиму зберігання.
Узимку запас періодично перевіряють. Якщо кореневища сильно зморщуються, оцінюють вологість, а м’які та підозрілі ділянки не залишають без уваги. Водночас не потрібно поливати весь ящик автоматично після кожного огляду. Втрати бувають і від пересихання, і від надмірного зволоження, тому дії визначає стан матеріалу.
Канни, вирощені в контейнерах, можна перенести на зимівлю разом із горщиком, якщо є відповідне непромерзаюче місце. Поділ великих кореневищ зручно відкласти до весни, коли буде легше оцінити живі бруньки та підготувати посадковий матеріал. Назовні рослини повертають після завершення загрози заморозків, поступово пристосовуючи їх до нових умов.
