1105
Квітник, у якому дорослі кущі тіснять сусідів або цвітуть слабше, нерідко потребує поділу. Восени ця робота дозволяє одночасно омолодити посадки й отримати нові рослини, але жовтень підходить не для кожного виду. Вирішальними залишаються стан куща, вологість землі та запас часу до її промерзання: календарна дата сама собою успішного вкорінення не забезпечує.
Які рослини варто оглянути насамперед
Ознаками загущення можуть бути слабке цвітіння, дрібніші квітки та стара маложиттєздатна середина куртини. Водночас здоровий кущ, який добре росте на своєму місці, не обов’язково турбувати щороку. Поділ має вирішувати конкретну проблему або давати потрібний посадковий матеріал, а не ставати обов’язковою осінньою процедурою для всього саду.
До рослин, які допускають осінній поділ, належать хости й багато лілійників. У хости відділяють частини з життєздатними бруньками та корінням, у лілійника — добре сформовані розетки. Надто дрібні фрагменти за пізньої роботи менш зручні: вони потребуватимуть уважнішого догляду й не дадуть швидкого декоративного ефекту.
Астильбу також розмножують частинами кореневища, але її корені не варто залишати відкритими, поки готуються лунки. Для цієї рослини особливо важливо заздалегідь вибрати придатне місце та не допустити пересихання посадкового матеріалу. Дельфініум ділять обережніше, зважаючи на крихкість коренів і стан основи куща; пошкоджену або трухляву тканину для нових посадок не використовують.
Бородаті іриси потребують іншого графіка: їх зазвичай ділять після цвітіння влітку, коли формуються нові корені. А осінньоквітучі очитки та інші багаторічники, які ще завершують цвітіння, часто доцільніше залишити до весни. Перенесення роботи дає можливість уникнути зайвого травмування перед холодами.
Як підготувати місце й провести поділ
Спочатку готують посадкову ділянку, прибирають багаторічні бур’яни й перевіряють відведення води. На перезволоженому ґрунті роботу відкладають: викопування та ходіння по мокрій землі погіршують її структуру. Для осіннього поділу бажано залишати кілька тижнів до промерзання, а в холодніших умовах орієнтуватися на більший запас — приблизно чотири–шість тижнів.
Кущ підкопують із відступом від центру, намагаючись зберегти кореневу систему. Після підняття оцінюють, де проходять природні межі між розетками, і лише тоді розділяють рослину руками або чистим гострим інструментом. Кожна частина повинна мати власні здорові корені та бруньки відновлення.
Нові рослини висаджують без затримки на відповідну конкретному виду глибину. Ґрунт обережно ущільнюють навколо коренів і поливають, а надалі перевіряють вологість, навіть якщо погода здається прохолодною. Добрива не вносять навмання: попіл змінює кислотність і не є універсальною добавкою для всіх квітів. Захист молодої посадки від зимових умов також підбирають за видом, не засипаючи її основу щільною мокрою масою листя.
https://radioclub.ua/news/yaki-bagatorichniki-varto-rozsaditi-u-zhovtni-scho-25971.html
