Сумісність сортів і одночасне цвітіння залишаються основою успішного запилення яблунь, але ними вибір дерева-донора не вичерпується. В австралійському досліді різні джерела пилку впливали і на зав’язування, і на середню масу яблук. Причому сорт, який давав більше зав’язей, не завжди забезпечував найбільші плоди.

Як дослідники перевіряли дію пилку
Випробування проводили в комерційних садах поблизу Стенторпа у Квінсленді в межах проєкту PH20001, підтриманого Hort Innovation. Дослідники працювали з Cripps Pink, відомим як Pink Lady, та Royal Gala. Опис результатів опублікувала галузева організація Apple and Pear Australia Limited.
Для експерименту обрали центральні квітки суцвіть. До розкриття їх закривали мішечками, щоб комахи не принесли сторонній пилок, а потім запилювали вручну. Окремо залишили контрольні варіанти з відкритим запиленням, власним пилком і виключенням пилку. Це дозволяло пов’язати результат із конкретним донором.
Для Pink Lady пилок Kanzi дав найвищу прогнозовану частку зав’язування — приблизно 92% — і найбільшу середню масу плодів, близько 208 грамів. За відкритого запилення відповідні показники становили приблизно 37% і 125 грамів. Плоди після самозапилення Pink Lady у досліді не утворилися.
У Royal Gala результати розійшлися. Найвища прогнозована частка зав’язування, близько 82%, була після запилення Pink Lady, але найбільшу середню масу — приблизно 178 грамів — отримали з пилком Red Delicious. Із пилком Pink Lady плоди Royal Gala важили в середньому близько 156 грамів.
Чому ці цифри не можна механічно переносити у свій сад
Зав’язування оцінювали до комерційного проріджування, а масу — при збиранні. Отже, відсоток зав’язей не є готовим прогнозом товарного врожаю з дерева. У виробничому саду частину плодів прибирають, а результат залежить також від навантаження крони та подальших умов вирощування.
Ручне внесення визначеного пилку відрізняється від роботи запилювачів між рядами. Сумісний сорт має цвісти у потрібний період, а його пилок — потрапити на квітки основного сорту. На це впливають розміщення дерев, рух комах, погода, розташування вуликів і захисні сітки.
Для садівника дослід пропонує додатковий критерій вибору: після перевірки сумісності оцінювати конкретне поєднання донора й основного сорту. Якщо зав’язування вже достатнє, різниця в калібрі може мати комерційне значення. Однак результати для двох сортів у Квінсленді не створюють універсального рейтингу запилювачів для будь-якого саду.
При появі нових сортів автори рекомендують перевіряти конкретні комбінації. Тому висаджувати Kanzi лише через високий відсоток із цього досліду без оцінки місцевого цвітіння, умов і основного сорту було б передчасно.

780