238
Підзимовий посів петрушки дає змогу раніше отримати весняну зелень, але поспіх восени може зіпсувати результат. Насіння повинно залишатися у землі до нового сезону, тому строки визначають за похолоданням. Орієнтир — стійкі температури від нуля до трьох градусів тепла та нічне підмерзання поверхні ґрунту; перед тривалим потеплінням посів відкладають.
Для північних і західних областей наведено другу половину жовтня або початок листопада, для центральних — кінець жовтня та першу половину листопада. На півдні частіше сіють у листопаді, іноді пізніше. Потрібна сонячна ділянка з пухкою родючою землею, де навесні не застоюється тала вода.
Серед добрих попередників називають огірки, помідори, картоплю, капусту й бобові. Після моркви, селери, кропу та петрушки посів небажаний через спільних шкідників і хвороби. Грядку готують до промерзання: прибирають бур’яни, розпушують землю, за потреби додають зрілий компост.
Борозенки роблять завглибшки 1,5–2 сантиметри, між рядками залишають 20–25 сантиметрів. Сухе насіння сіють дещо густіше, ніж навесні, та засипають підготовленою пухкою землею; можливий тонкий шар торфу або перегною. Замочування, пророщування та полив після посіву не потрібні.
