466
Плануючи малинник, недостатньо знайти в саду вільну смугу землі. Кущі залишатимуться на цьому місці кілька сезонів, розростатимуться й потребуватимуть доступу для збору ягід та обрізання. Невдала ділянка може створювати постійну проблему з вологою, освітленням або хворобами, яку важко виправити самими добривами. Перед посадкою варто оцінити не тільки саджанець, а й те, що відбувається навколо майбутнього ряду.
Сонячно й провітрювано, але без сильного вітру
Фахівці Університету Міннесоти наголошують, що найбільше плодів малина дає за достатньої кількості сонця. У частковому затінку вона може рости, але врожай буде меншим. Під густою кроною дерева виникає додаткова конкуренція за воду та живлення, а висока стіна здатна довго затінювати посадку. Тому оцінювати місце варто з урахуванням руху сонця, а не лише того, чи світло там у момент висаджування.
Добре провітрювання допомагає листю швидше висихати після опадів, що зменшує сприятливі умови для окремих захворювань. Водночас сильний постійний вітер може пересушувати пагони та землю. Затишна ділянка не повинна перетворюватися на застійний вологий кут: ці дві вимоги поєднують, залишаючи достатньо простору між посадками та не закриваючи малину суцільною щільною рослинністю з усіх боків.
Ряд уздовж огорожі може бути зручним для догляду, якщо він отримує достатньо світла. Університетські рекомендації для червоної й жовтої малини передбачають приблизно 60–90 сантиметрів між рослинами; конкретну схему уточнюють за сортом і способом формування. Опора дозволяє впорядкувати пагони, а доступний прохід полегшує збір та огляд кущів. Занадто щільний малинник складніше проріджувати, особливо коли щороку з’являється новий приріст.
Відведення води важливіше за вологий вигляд землі
Малина потребує води, але не переносить тривалого її застою. У низині після дощу земля може залишатися насиченою вологою, витісняючи повітря з кореневої зони. За таких умов рослини слабшають, а ризик кореневих хвороб зростає. Університет Міннесоти серед важливих проблем культури називає фітофторозну гниль коренів і рекомендує добрий дренаж як одну з основних умов профілактики.
Для підготовки ділянки корисний зрілий компост, який покращує структуру ґрунту, але він не замінює відведення зайвої води. На піщаній землі ситуація інша: вона швидко втрачає вологу, тому посадці частіше потрібен полив. У сухі періоди зволоження може знадобитися й на більш вологоємному ґрунті. Місце обирають так, щоб забезпечити воду тоді, коли її бракує, не залишаючи коріння постійно мокрим.
Значення має й історія грядки. Нові кущі не радять переносити нові кущі одразу після малини, ожини, полуниці та пасльонових через можливе збереження спільних збудників. Якщо на попередній посадці були ознаки кореневої гнилі або відмирання пагонів, саму заміну саджанців не варто вважати вирішенням проблеми. До закладання малинника потрібно оцінити причину попередніх втрат, структуру землі та можливість вибрати іншу ділянку.
