1120
Одна з найзагадковіших книг у світі може залишатися нерозшифрованою не лише через невідому мову. Новий аналіз припускає, що сучасні дослідники понад століття могли просто читати сторінки рукопису Войнича не в тому порядку, у якому їх задумували середньовічні автори.
Рукопис Войнича знайшов польський торговець книгами Вілфрід Войнич у 1912 році. Усередині — дивні рослини, астрономічні схеми, зображення купання, трави, коріння, символи та великий масив тексту невідомою мовою. Попри численні спроби криптографів і лінгвістів, прочитати його так і не вдалося.
Можливо, це взагалі не був звичайний кодекс
Колін Лейфілд і Ліза Фаґін Девіс застосували латентно-семантичний аналіз, щоб дослідити не значення окремих слів, а структуру тексту. Вони порівняли рукопис із відомими середньовічними документами та отримали докази, що первісно він міг складатися з окремих подвійних аркушів — так званих сінгуліонів.
Якщо це так, сторінки могли зшити вже пізніше й не в первісній послідовності. На користь цієї версії свідчать і малюнки: деякі з них ніби мають продовжуватися на сусідній сторінці, але відповідний фрагмент зараз знаходиться зовсім в іншому місці книги.
Аналіз також допускає, що рукопис створювала не одна людина. Девіс припустила, що це могла бути збірка знань, яку передавали між поколіннями, можливо навіть пов’язана з жіночими народними знаннями про трави, тіло та побут.
Радіовуглецеве датування пергаменту вказує на початок XV століття. Якщо нова версія правильна, частина загадки рукопису може полягати не у складності шифру, а у помилці палітурників, зробленій приблизно шість століть тому.
https://24tv.ua/tech/rukopis-voynicha-chitali-nepravilnomu-poryadku-pokazav-semantichniy_n3157669
