790
Після спрацювання Каховського водосховища відновлення природи не обмежується лише Великим Лугом — заплавною екосистемою, яка десятиліттями була під водою. На прилеглих територіях поступово повертаються й надзаплавні екосистеми: кам’янисті, або петрофітні, степи та піщані, або псамофітні, степи. Про це розповів доктор біологічних наук, професор і науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова» Іван Мойсієнко.
За словами вченого, Каховське водосховище затоплювало не лише заплаву Дніпра. Під водою опинилася частина степових схилів, зокрема кам’янисті ділянки. Після сходження води на поверхні залишилося вимите світле каміння, а рослинний покрив почав формуватися заново.
Повертаються рослини кам’янистих і піщаних степів
Подібний процес Мойсієнко спостерігає і на ділянках колишніх піщаних степів. Там уже з’являються як типові степові рослини, так і види, пристосовані до пісків.
До створення водосховища природний ландшафт був значно різноманітнішим. Уздовж берега існували різні смуги рослинності: заплавні угруповання, степові схили й піщані ділянки. Після затоплення значна частина цього різноманіття зникла під водою.
Коли водосховище існувало, біля його краю залишалася лише вузька смуга водної рослинності, далі — невелика смуга степу на крутіших схилах, які не розорали, а за ними вже починалися поля.
На місці одноманітної водойми формується мозаїка екосистем
Після зникнення води територія знову почала розділятися на різні природні зони. Саме ця мозаїчність, за словами вчених, має велике значення для біорізноманіття: різні типи ґрунту й рельєфу створюють умови для різних рослинних угруповань.
Відновлення не означає простого повернення ландшафту до стану, який існував до створення водосховища. Процес лише почався, а майбутня структура екосистем залежатиме від зволоження, ґрунтів, насіннєвого банку, пожеж і подальшого людського впливу.
Проте вже зараз видно, що природна сукцесія охоплює значно більшу територію, ніж тільки дно колишнього Каховського водосховища.
