1529
Історія «Океану Ельзи» складається не тільки зі стадіонних концертів і пісень, які співає вся країна. За десятиліття існування гурт пережив гучні кадрові зміни, публічні суперечки та звинувачення, які час від часу поверталися в інформаційний простір.
Особливо непростим виявився період середини 2000-х років, коли колектив залишили музиканти, що брали участь у формуванні його раннього звучання. Причини цих рішень різні учасники історії згодом пояснювали по-своєму.
Чому з гурту йшли музиканти
У 2004 році про вихід оголосили басист Юрій Хусточка та клавішник Дмитро Шуров, який пізніше побудував сольну кар’єру під ім’ям Pianoбой. Хусточка говорив про втому від статусу «національної гордості» та розходження у поглядах на подальший творчий розвиток. Святослав Вакарчук згадував, що відхід колег став для нього несподіваним і болісним.
Наступного року «Океан Ельзи» залишив гітарист і співзасновник Павло Гудімов. За його версією, рішення фактично було озвучене йому Вакарчуком під час розмови в київській кав’ярні. Гудімов наголошував, що сам не планував іти з колективу, а згодом розповідав про суперечки щодо впливу інших учасників на репертуар гурту.
Тоді ж у пресі поширювалися звинувачення на адресу лідера колективу в авторитарному керуванні та особливих умовах у поїздках. Зокрема, йшлося про окремі перельоти та кращі готелі. У 2019 році Вакарчук заперечував закиди щодо надмірних привілеїв і називав той конфлікт складним етапом історії гурту.
Звинувачення щодо музики та суперечки довкола фільму
У 2017 році композитор Геннадій Пугачов публічно звернув увагу на схожість окремих композицій «Океану Ельзи» із піснями британських Stereophonics. Він навів кілька треків для порівняння, зокрема Graffiti on the Train, Maybe Tomorrow та Mr. Writer. Ішлося саме про висловлені ним підозри, а не про встановлений судом факт плагіату.
Новий привід для дискусії з’явився після документального фільму «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який вийшов 2025 року. У червні 2026-го Павло Гудімов розкритикував авторів стрічки: на його думку, вони не приділили належної уваги деяким епізодам минулого колективу, зокрема його популярності в Росії на початку 2000-х.
Попри суперечки щодо окремих рішень, музиканти в різні періоди продовжували власні творчі шляхи, а історія складу залишилася важливою частиною біографії гурту. Розбіжності учасників — це насамперед свідчення складних стосунків усередині колективу, які не завжди можна оцінити з однієї точки зору.
Джерело: оригінальний матеріал.
