Астрономи змоделювали еволюцію понад п’ятисот карликових галактик і з’ясували, чому в найменших із них часто спостерігається дуже низький, але схожий вміст заліза. За результатами моделювання MEGATRON, іноді одного вибуху надзвичайно масивної зорі першого покоління могло вистачити, щоб збагатити весь запас газу майбутньої галактики важкими елементами.

Найдавніші зорі формувалися з водню та гелію майже без важких елементів. Коли масивна така зоря вибухала, продукти ядерного синтезу, зокрема залізо, розсіювалися в навколишній газ. Наступні покоління світил уже утворювалися з цього збагаченого матеріалу й зберігали в хімічному складі інформацію про перші наднові.
Моделі показали характерний рівень вмісту заліза приблизно у 300 разів нижчий, ніж у Сонці. Саме подібне «плато» астрономи бачать у частині надтьмяних карликових галактик. У деяких випадках єдиний ранній вибух міг фактично задати їхній хімічний профіль на дуже довгий час.
Ще цікавіше передбачення стосується приблизно 20% найменших систем. За моделями, вони можуть містити в тисячу разів менше заліза, ніж Сонце. Такі галактики мають бути надзвичайно тьмяними, але якщо їх знайдуть поблизу Чумацького Шляху, вони можуть стати прямими архівами епохи перших зір.
Пошук таких об’єктів дозволить перевірити комп’ютерні моделі й краще зрозуміти, як швидко молодий Всесвіт збагачувався важкими елементами. Хімічний склад стародавніх зір фактично зберігає сліди давно зниклих попередників, тому навіть крихітна галактика може розповісти про події, які сталися через відносно короткий час після Великого вибуху.

4533