568
Нобелівський тиждень 2026 року завершився оголошенням лауреатів у медицині, фізиці, хімії, літературі та сфері миру. Цьогоріч серед відзначених опинилися науковці, які навчилися керувати нейронами світлом, створили новий напрям нейтринної астрономії та пояснили, як у хімічних реакціях одна дзеркальна форма молекули може отримувати перевагу.
Медицина: оптогенетика
Премію з фізіології та медицини отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель. Їхні роботи заклали основу оптогенетики — методу, що дозволяє за допомогою світла вибірково активувати або пригнічувати нервові клітини.
Гегеманн і Нагель досліджували світлочутливі білки каналородопсини у водоростей, а Дайссерот допоміг перетворити ці відкриття на інструмент нейробіології. Завдяки оптогенетиці вчені можуть точніше вивчати нейронні мережі, пов’язані з рухами, емоціями, пам’яттю та поведінкою.
Фізика: IceCube і космічні нейтрино
Лауреатом премії з фізики став Френсіс Гальцен, один із головних авторів концепції нейтринної обсерваторії IceCube. Її сенс полягає в тому, щоб використовувати прозорий антарктичний лід як величезний детектор для частинок нейтрино.
На глибині від 1450 до 2450 метрів розміщені тисячі сенсорів, які реєструють слабкі спалахи світла після рідкісних взаємодій нейтрино з речовиною. Це дало можливість вивчати найенергійніші процеси у Всесвіті.
Хімія: молекулярна асиметрія
Премію з хімії присудили Анрі Б. Кагану та Кенсо Соаї за дослідження асиметричного органічного синтезу. Каган показав, що невелика перевага однієї дзеркальної форми молекули в каталізаторі може непропорційно посилюватися у продукті реакції.
Соаї розвинув цей напрям через асиметричний автокаталіз — процес, у якому продукт реакції сам прискорює утворення нових молекул того самого типу. Ці роботи важливі для фармацевтики, де дві дзеркальні форми тієї самої сполуки можуть поводитися в організмі по-різному.
Література і премія миру
Нобелівську премію з літератури отримала канадська поетеса, есеїстка й перекладачка Енн Карсон. Її творчість поєднує античну спадщину, філософію та експериментальну сучасну форму. Серед її найвідоміших книжок — «Автобіографія червоного», Eros the Bittersweet і Nox.
Премію миру присудили Наві Піллей за багаторічну роботу у сфері прав людини, міжнародного кримінального права та боротьби з безкарністю за воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид.
