1972
Майже сім десятиліть тому в кар’єрі штату Іллінойс знайшли скам’янілість істоти, схожої одразу на кількох несхожих між собою тварин. Tullimonstrum gregarium, або «монстр Таллі», відтоді став одним із найвідоміших палеонтологічних ребусів. Навіть тисячі нових решток не допомогли вченим остаточно вирішити, до якої групи належав цей мешканець давніх морів.
Що показало дослідження
Перший екземпляр виявив аматор-палеонтолог Френсіс Таллі 1958 року. Назва тварини увічнила його прізвище, а місце знахідки — знамениті відклади Мейзон-Крік — відоме винятковим збереженням м’яких тканин організмів кам’яновугільного періоду.
Близько 300 мільйонів років тому ця територія була частиною іншого ландшафту. У морських умовах, сприятливих для швидкого поховання органічних решток, могли зберігатися навіть структури, які зазвичай розкладаються. Завдяки цьому палеонтологи отримали змогу досліджувати істоту без твердого скелета.
Її тіло сягало приблизно тридцяти сантиметрів, мало видовжену форму та дивний відросток із ротом на кінці. Очі були винесені вбік, а хвостова частина нагадувала плавець. Така комбінація ознак не дозволяла легко зіставити знахідку з відомими групами тварин.
Чому це важливо
У 2016 році група дослідників припустила, що «монстр Таллі» належав до хребетних, можливо близьких до сучасних міног. На користь цієї версії наводили можливі зяброві структури й елементи, схожі на хорду. Проте далеко не всі палеонтологи погодилися з такими ознаками.
Японська команда у 2023 році проаналізувала понад 150 скам’янілостей із використанням тривимірного лазерного сканування та мікрокомп’ютерної томографії. Дослідники звернули увагу на особливості сегментації тіла і заявили, що ці риси погано узгоджуються з будовою хребетних.
Питання залишається відкритим: істота могла належати до невідомої або погано дослідженої еволюційної лінії безхребетних. Дискусія навколо монстра Таллі важлива, бо показує, наскільки складно відновлювати родовід тварин лише за відбитками м’яких тканин у камені.
