1568
Вулканічні породи Ісландії та канадської Баффінової Землі можуть зберігати свідчення давнього обміну речовинами між ядром і мантією планети. Нове моделювання підказало, що водень міг надходити з металевого ядра до силікатних оболонок упродовж мільярдів років.
Незвичні ізотопи в древніх породах
На ранньому етапі історії Земля була переважно розплавленою. Важкі метали поступово опускалися до центру, а легші силікати залишалися вище. Така схема добре пояснює формування шарів, проте не відповідає на всі запитання про те, чи обмінювалися вони речовиною після охолодження.
Головною загадкою стали співвідношення двох ізотопів водню — звичайного протію та важчого дейтерію. У деяких вулканічних породах дослідники фіксують незвично низьку частку дейтерію. Якщо пояснювати її лише процесами в давньому магматичному океані, розрахунки не дають потрібного результату.
Що означають нові дані
Науковці відтворили в комп’ютерних моделях поведінку ізотопів під час кристалізації первинного океану магми. Вони дійшли висновку, що початкового розподілу водню в мантії могло бути недостатньо. Одним із можливих додаткових резервуарів був металевий центр планети, звідки легкий водень міг поступово мігрувати назовні.
Це не означає, що обмін уже спостерігали безпосередньо: глибини ядра недосяжні для прямих зразків. Ідеться про сценарій, який узгоджується з геохімічними даними і потребує подальших перевірок. Якщо він підтвердиться, історію летких речовин Землі доведеться розглядати як тривалий процес, а не лише спадщину її формування.
Джерело: https://24tv.ua/tech/yadro-zemli-moglo-milyardi-rokiv-peredavati-voden-mantiyu_n3165056
