1936
Коли першокласник розмовляє з чатботом, це може виглядати як звичайна творча гра. Проте невеликий експеримент показав, що під час однакового завдання зв’язки між ділянками мозку в дітей і дорослих активуються по-різному. Вчені наголошують: ці відмінності не доводять, що штучний інтелект шкодить дитячому мозку.
Що встановили дослідники
В експерименті брали участь 15 дітей приблизно шести-семи років і 16 дорослих із середнім віком 38 років. Спершу всіх перевірили за завданням на творче мислення: потрібно було назвати слова, максимально віддалені одне від одного за значенням.
Потім учасники протягом п’яти хвилин взаємодіяли з ChatGPT, перебуваючи у функціональному магнітно-резонансному томографі. Їм запропонували придумати концепцію магазину, який хотілося б відкрити. Розмови записували, а дослідники аналізували як висунуті ідеї, так і функціональні зв’язки мозку.
З урахуванням вікових норм діти й дорослі показали порівнянні творчі можливості. Водночас у дорослих під час бесіди спостерігалася сильніша координація мереж, пов’язаних із контролем уваги, плануванням і оцінюванням запропонованого. У дітей ці системи діяли менш узгоджено, тоді як відмінності мережі спонтанної уяви були менш вираженими.
Чому висновки важливі
Таку різницю не варто автоматично приписувати дії чатбота. Дитячий мозок природно проходить стадії розвитку, і саме вікові особливості можуть пояснювати частину результатів. До того ж перед дослідом дітям представили ChatGPT як особливо розумний комп’ютер, чого не робили з дорослими.
Автори не порівнювали ті самі завдання за участю людини-співрозмовника або без ШІ. Тому дослід не відповідає на питання, чи покращує або погіршує чатбот розвиток мислення. Для висновків потрібні більші вибірки й довготривалі спостереження.
Практична користь цього експерименту — підказка для створення дитячих цифрових інструментів. Дорослим важливо допомагати дітям ставити запитання, перевіряти відповіді та не сприймати згенеровану інформацію як безумовний авторитет.
