1363
Годинник, встановлений на поверхні Марса, показував би час трохи інакше, ніж його точна копія на Землі. Йдеться про різницю, яку людина не здатна відчути, проте для міжпланетного зв’язку та навігації навіть такі частки секунди мають значення. Американські фізики виконали розрахунки, що дають змогу враховувати особливості марсіанського часу під час майбутніх експедицій.
Причина криється не в тривалості марсіанської доби, а у фундаментальних властивостях простору й часу. Загальна теорія відносності Альберта Ейнштейна передбачає, що швидкість плину часу залежить від гравітаційного поля. Там, де гравітація слабша, точний годинник може йти швидше порівняно з годинником у сильнішому полі. На вимірювання впливає також рух небесного тіла.
Фізики Національного інституту стандартів і технологій США, NIST, поєднали релятивістські рівняння з даними про рух Марса та інших тіл Сонячної системи. Зокрема, врахували вплив Сонця, Землі, Місяця й особливості марсіанської орбіти. Результат показав, що різниця між планетами не залишається незмінною протягом року.
У середньому марсіанський годинник випереджатиме земний приблизно на 477 мікросекунд за добу. Залежно від положення Марса на орбіті цей показник може змінюватися приблизно на 226 мікросекунд. Причина коливань — витягнута орбіта Червоної планети: відстань до Сонця та пов’язаний із нею гравітаційний вплив постійно змінюються.
Для повсякденного життя така різниця майже непомітна. За умовного порівняння п’ятдесятирічного перебування на Марсі з таким самим періодом на Землі накопичене розходження становило б лише близько дев’яти секунд. Але космічна техніка працює за іншими вимогами до точності, ніж звичайний наручний годинник.
Навігаційні мережі визначають координати, зіставляючи час проходження сигналів. Якщо опорні годинники не синхронізувати з урахуванням фізичних відмінностей між планетами, похибка поступово зростатиме. Саме тому ці розрахунки можуть стати основою майбутньої системи часових стандартів для Марса та міжпланетних мереж.
Особливо важливою така система буде для автоматичних апаратів, орбітальних ретрансляторів і житлових модулів. Вченим доведеться домовитися не лише про способи передавання сигналів, а й про те, який годинник вважати марсіанським еталоном та як узгоджувати його показники із земними.
