1328
Найдовший міст планети зовсім не схожий на величезну арку над морською протокою. Він тягнеться понад полями, каналами, озерами й поселеннями на сході Китаю та призначений виключно для залізничного руху. Даньян-Куньшаньський віадук має протяжність приблизно 164,8 кілометра, і саме ця цифра принесла йому місце в Книзі рекордів Гіннеса.
Споруда розташована в провінції Цзянсу між містами Даньян і Куньшань. Вона входить до високошвидкісної залізниці Пекін — Шанхай і допомагає поїздам долати густонаселену дельту Янцзи без численних перетинів із дорогами та водними перешкодами. Її опори проходять над сільськогосподарськими угіддями, річковими каналами й окремими ділянками водної поверхні.
Будівництво тривало близько чотирьох років. У роботах, за наведеними даними, брали участь приблизно десять тисяч людей. Віадук відкрили в червні 2011 року разом із запуском швидкісної магістралі. Відтоді він залишається одним із найяскравіших прикладів китайської інфраструктури, створеної не заради туристичного ефекту, а для повсякденного транспортного сполучення.
Рекордна довжина часто спричиняє плутанину. Звичний міст уявляють як короткий перехід через річку або протоку, тоді як Даньян-Куньшаньський — фактично дуже довга естакада. Він простягається через багато різних типів місцевості, тому порівнювати його лише з мостами над водою некоректно: для таких споруд існують окремі рекордні категорії.
Автомобілем проїхати ним неможливо. Міст розрахований на пасажирські високошвидкісні поїзди, для яких рівний шлях над численними перешкодами дозволяє підтримувати швидкий рух. Залежно від швидкості поїзд може подолати відстань у 165 кілометрів приблизно за пів години, хоча реальний час залежить від конкретного рейсу та умов експлуатації.
Проєкти такого масштабу демонструють, наскільки важливими є не тільки рекордні розміри, а й продуманість траси. Довга естакада потребує численних опор, складної організації будівництва й регулярного технічного обслуговування. У випадку китайського мосту головний результат — швидке сполучення між великими економічними центрами та подолання рельєфу без різких змін маршруту.
