1314
Невеликі глиняні намистини з давніх стоянок на території сучасного Ізраїлю зберегли сліди людей, які виготовляли їх приблизно 15 тисяч років тому. Науковці дослідили 142 прикраси з необпаленої глини, а на частині з них знайшли близько п’ятдесяти відбитків пальців. Ці ледь помітні сліди показали: до створення прикрас долучалися не лише дорослі майстри, а й діти та підлітки.
Знахідки пов’язані з натуфійською культурою — спільнотами мисливців і збирачів Леванту, які поступово переходили до більш осілого життя задовго до широкого поширення землеробства. Для археологів ці предмети важливі тим, що їх ліпили з глини ще до появи звичного гончарства. Виходить, одним із перших мотивів працювати з цим матеріалом могла бути не потреба у посуді, а бажання прикрашати себе.
Вік досліджених стоянок охоплює приблизно 15 000–11 650 років. Майстри створювали намистини у формі дисків, циліндрів і еліпсів, а деякі поверхні вкривали червоною охрою. Серед досліджених предметів виявили також сліди особливої обробки поверхні глиною, що робить їх цікавими для історії ранніх декоративних технік.
Відбитки пальців допомогли дослідникам наблизитися до відповіді на питання, хто саме займався виготовленням прикрас. Ознаки участі людей різного віку показують, що така робота могла бути спільним повсякденним заняттям. Молодші члени громади не просто спостерігали за дорослими, а, ймовірно, навчалися безпосередньо під час ліплення. Серед знахідок є навіть зовсім маленьке глиняне кільце, яке могли зробити або носити діти.
Команда описала 19 різновидів намистин. Деякі форми нагадують дикі рослини, знайомі мешканцям регіону: ячмінь, однозернянку, сочевицю і горох. На кількох прикрасах збереглися сліди рослинних волокон, які, ймовірно, використовували для нанизування. Це свідчить про зв’язок між щоденним довкіллям та символами, що їх люди обирали для особистого вбрання.
Виготовлення таких речей вимагало часу й спільних навичок, хоча не було необхідним для здобування їжі або будівництва житла. Саме тому археологи розглядають намистини як свідчення складнішого соціального життя натуфійських громад. Предмети могли позначати належність до групи, бути способом навчання або передавати естетичні звички між поколіннями.
Дослідження, оприлюднене в Science Advances, доповнює уявлення про шлях до неолітичних суспільств. Воно показує, що символічні практики й робота з глиною розвивалися тоді, коли люди ще жили переважно полюванням і збиральництвом, а не після остаточного переходу до осілого землеробства.
