Усього 16 світлових років відділяють Землю від подвійної зоряної системи 70 Змієносця. Її давно знають астрономи, проте нові розрахунки змушують придивитися до неї уважніше: попри присутність одразу двох зір, там теоретично може існувати кам’яниста планета з умовами для рідкої води.

Дослідники перевірили приблизно дві тисячі можливих планетних орбіт за допомогою комп’ютерного моделювання. Частина цих траєкторій залишалася стійкою протягом десяти мільйонів років модельного часу. Це означає, що вплив сусідньої зорі не обов’язково прирікає потенційну планету на нестабільний рух.
70 Змієносця утворена двома помаранчевими карликами — зірками, меншими й прохолоднішими за Сонце. Для можливого світу важливо не тільки те, скільки світла надходить від його зорі, а й чи здатна орбіта залишатися стабільною достатньо довго. Саме цю умову автори роботи й намагалися оцінити.
Розрахована зона, у якій на поверхні планети за відповідної атмосфери могла б зберігатися вода в рідкому стані, ще не є свідченням існування такої планети. Астрономи не оголосили про відкриття другої Землі: поки йдеться про можливість, яку дозволяє небесна механіка.
У системі раніше припускали наявність великої планети, подібної до Юпітера, але переконливого підтвердження цього об’єкта немає. Невеликі кам’янисті світи помітити значно складніше, тому відсутність їх у каталогах не можна трактувати як доказ, що їх там немає.
Подвійні зорі поширені в Чумацькому Шляху. Якщо планетні орбіти поблизу таких систем справді можуть залишатися стабільними, це розширює перелік місць, де астрономи шукатимуть потенційно придатні для життя світи. Наступний крок — спостереження, здатні відділити математичний сценарій від реальної планети.

1260