913
Космічний телескоп James Webb допоміг ученим виділити три стійкі погодні стани в атмосфері коричневого карлика SIMP 0136, розташованого приблизно за 20 світлових років від Землі. Попри те що в популярних заголовках такі об’єкти часто називають екзопланетами, насправді SIMP 0136 є коричневим карликом — проміжним типом небесного тіла між планетою та зорею. Воно занадто масивне для планети, але не має достатньої маси, щоб підтримувати звичайний водневий термоядерний синтез, як це роблять повноцінні зорі.
Особливий інтерес до SIMP 0136 пов’язаний із тим, що його атмосфера надзвичайно мінлива. Астрономи давно підозрювали, що там існують складні хмарні структури, але нові спостереження JWST дали змогу підійти до проблеми значно глибше. Команда з Трініті-коледжу в Дубліні показала, що більшу частину змін яскравості цього об’єкта можна пояснити двома головними чинниками: коливаннями температури та змінами вертикальної структури хмар в атмосфері.
Щоб це довести, науковці використали статистичний метод аналізу головних компонент. Він дозволив відокремити головні джерела варіацій від менш значущих змін і випадкового шуму. Виявилося, що атмосфера SIMP 0136 не є хаотичним набором випадкових бур чи хмар. Навпаки, у ній простежуються три характерні повторювані стани, які зберігали свої риси протягом більш ніж десятка обертів навколо осі. Частина ділянок була гарячішою й мала тонші хмари, інші — прохолоднішими, з вищими або густішими хмарними шарами.
Цей результат важливий не лише для вивчення одного конкретного об’єкта. Коричневі карлики часто розглядають як природні лабораторії для дослідження атмосфер гігантських екзопланет, оскільки вони не губляться в яскравому світлі своєї зорі. Завдяки цьому астрономи можуть краще вивчати хмароутворення, перенесення тепла, циркуляцію та інші процеси, які потім допомагають зрозуміти далекі планетні системи.
Особливо показовим є те, що телескоп не бачить SIMP 0136 у вигляді деталізованої картинки, як Юпітер у Сонячній системі. Для інструментів JWST це радше одна яскрава точка, світло якої аналізують у спектрі. І саме з цього сумарного сигналу вченим вдалося виділити стійкі погодні патерни. Такий підхід відкриває нові можливості для вивчення атмосфер об’єктів, які ми ніколи не побачимо «зблизька», але зможемо дедалі точніше описувати за їхнім світлом.
https://24tv.ua/tech/vcheni-rozgledili-pogodni-paterni-ekzoplaneti_n3159107
