Після вологого прибирання підлога іноді здається ще бруднішою, ніж до нього: на світлі помітні смуги, окремі ділянки липнуть, а поверхня швидко збирає пил. Причина може бути не лише у швабрі чи мийному засобі. Температура води також впливає на те, як розчиняється бруд і як швидко висихає покриття.

Гаряча вода здається очевидним вибором, коли потрібно прибрати жирні сліди. Однак для ламінату та інших чутливих поверхонь надмірне нагрівання разом із зайвою вологою може бути небажаним. Крім того, вода, яка швидко випаровується, іноді залишає помітні сліди від розчинених мийних компонентів.
Холодна вода добре підходить для простого прибирання пилу там, де немає жирного нальоту. Вона не створює зайвого теплового навантаження на покриття, проте може гірше впоратися зі стійкими кухонними плямами. Тому в більшості побутових ситуацій зручно використовувати помірно теплу воду, якщо це дозволяє виробник підлоги.
Яка вода підходить різним покриттям
Для дерев’яного паркету й ламінату важливіше не залишати надлишок вологи, ніж шукати максимально високу температуру. Швабру слід добре віджимати, не допускати калюж і користуватися засобами, призначеними для конкретного матеріалу. Занадто велика доза концентрату нерідко спричиняє липкість і розводи.
У публікації 24 Каналу також згадують домашні способи для плитки, зокрема невелику кількість ополіскувача для посудомийної машини в теплій воді та охолоджений чайний настій. Але перед такими експериментами потрібно перевірити сумісність із покриттям на непомітній ділянці, адже деякі склади можуть залишити плівку або вплинути на шви.
Найнадійніша схема прибирання залишається простою: спочатку прибрати пил і тверде сміття, потім вимити покриття помірно вологою шваброю та за потреби витерти насухо. Правильно підібраний засіб і невелика кількість води часто дають кращий результат, ніж дуже гаряча вода та рясна піна.

701