900
Постільну білизну часто перуть «на автоматі» — так само, як це робили в родині роками. Проблема в тому, що старі звички не завжди підходять сучасним тканинам: надто гаряча вода прискорює зношення, неправильний засіб вимиває колір, а надлишок кондиціонера поступово погіршує здатність тканини вбирати вологу.
Для звичайної бавовни середнього ступеня забруднення достатньо 40–60 градусів. Режим близько 40°C краще зберігає колір і структуру яскравих комплектів та льону, а наволочки й підковдри перед завантаженням варто вивертати навиворіт. Прання при 60°C доречніше тоді, коли потрібна глибша гігієна; режим 90°C для білої бавовни залишають на виняткові випадки, наприклад після хвороби, якщо це дозволяє ярлик.
Мийний засіб теж краще підбирати під тканину. Для кольорових комплектів зручні рідкі гелі або капсули без агресивних відбілювачів, а для білої білизни — порошки з кисневим відбілювачем. Один універсальний порошок для всього спрощує побут, але інколи ціною кольору й довговічності речей.
З кондиціонером легко переборщити. Він справді робить тканину м’якшою й ароматнішою, але при регулярному надлишку залишає на волокнах плівку, через яку матеріал гірше вбирає вологу. Для постелі це особливо небажано, адже саме вночі тканина контактує з потом і повинна нормально «дихати».
Перед пранням білизну варто сортувати не лише за кольором, а й за типом тканини. Важкі рушники, одяг із блискавками чи речі з грубою фурнітурою краще не змішувати з простирадлами й підковдрами: під час обертання вони сильніше труться об тканину й можуть прискорювати появу ковтунців.
Не менш важливо не перевантажувати барабан. Коли постіль набита занадто щільно, вода й засіб гірше проходять крізь тканину, а полоскання стає менш ефективним. Білизні потрібен простір для руху — саме тоді прання очищує, а не просто довго крутить великий щільний клубок.
